Blacky (kamienczanka) wrote,
Blacky
kamienczanka

І знову привіт: Бояни і Припруття


Я не була тут три роки - їздила 7 січня до Криворівні. Ну привіт знову, Бояни і Припруття.



Глянемо, що змінилося за цей час?
(Спойлер: мало що. Але відчуття. що джерело ритуалів таки пересихає, не покидає мене).




Було холодно - чомусь у цей день майже завжди холодно - і сонячно.



Найменший з вершників-2020.


Кожух знайомий. риси обличчя ніби теж. Думаю, син того з колядників, котрий з Боян до нас в Кам'янець переїхав. Бо дуже схожі манери. Це Бояни. З шести ватаг бачила три - дві в Боянах і одну в Припрутті.


Ось боянська йде вулицею.



Цього року ну дуже вже довго чекала на початок дійства біля БК, поки не пішла вуличками шукати перебраних. І таки знайшла.



А так у Боянах прикрашають двори.


Далі - мій текст, котрий написала для BBC. Він дуже сухий - ну, для новини, але інший писати спеціально для жж ну правда нема сил :). Для тих. кому цікаво, все можна знайти за тегом Бояни тут в жж.

Щороку 7 січня яскраво зустрічають православне Різдво два сусідніх села Припруття та Бояни  Новоселицького району Чернівецької області. Переважна більшість населення тут – етнічні молдовани. В селах зберіглася традиція, за якою всі групи сільських маланкарів (в 5-тисячних Боянах таких чотири, ще дві є у Припрутті) 7 січня, за тиждень до маланки (13-14 січня), відтворюють у традиційних костюмах легенду часів молдовського господаря Штефана чел Маре (Стефана Великого, XV ст.). За переказом, Стефан Великий підняв Буковину на боротьбу з мусульманством і зміг втримати край християнським.


З тих часів зберігся звичай відтворювати проводи воїна-вершника у похід. Звичай це виключно чоловічий, до ритуалу традиційно не допускаються жінки та дівчата.


Проводжають вершника мати (вона у хустці і з букетом в руці. Часто букет встромлено у коровай) та дід.




Разом з вершником відправляються на війну його челядники-охоронці (їх можна упізнати за свистками та багато декорованими костюмами). Челядників у селах називають «шандарями» - так видозмінилося з часом слово «жандарм». В одному з кутів Боянів шандарі мають цікаві капелюхи, прикрашені воронячим та павячим пір'ям.


Ритуал такий: першим у двір заходить один з челядників - неначе у розвідку. Далі голосним свистом у свисток він закликає і інших до двору.


Кожну групу супроводжує народний оркестр. Власних музикантів на всі ватаги не вистачає, тому деякі групи наймають оркестри у сусідніх селах та містах – часом навіть у Кам’янці-Подільському Хмельницької області.



Групи юнаків заходять у кожне обійстя. Навіть якщо там немає зараз господарів або ніхто не живе. Там вони виконують три танки. Все відбувається досить швидко, без пауз.





Музика однакова у всіх ватаг.
Якщо у хаті є незаміжня дівчина, Вершник з нею обов’язково перетанцьовує. Звички давати колядникам гроші у селі немає.


Бачила лише, як сунули 20 гривень найменшому з вершників, 4-річному.







Особливість святкування Різдва в Боянах — власне у збережених автентичних старовинних народних костюмах. Багато сіл Новоселицького району святкують Різдво з ватагами колядників, але там костюми хлопців вже давно осучаснились, спростилися.



(Це люди з церкви повертаються. Хлопчик не колядник).


Одна з мозаїк на будинку культури.



Щорічному ритуалу не стають на заваді навіть вітер та сильний мороз: хлопці заходять у всі двори свого кута, а потім виходять на центральну вулицю Боянів до будинку культури.


Ватаги співають і танцюють дорогою до сцени біля будинку культури, не зважаючи на чималі корки, котрі утворюються внаслідок цього – адже центральна вулиця є ще й шматком траси Н03 на Чернівці. У центрі на колядників вже чекає майже все населення Боянів та Припруття.
(На фото якраз ряджені зупиняють нашу автівку).


На багатьох дітях та деяких жінках помітно тайстри – традиційні вовняні буковинські сумки, прикрашені вишивками та лелітками.


Ще раз юнаки одягнуть строкаті народні костюми в ніч з 13 на 14 січня — тоді в них попереду важка робота: за 24 години обійти всі подвір'я чималого села і заколядувати у кожному.




Цьогоріч було дуже багато ряджених.


Вони шантажували і водіїв, і пішоходів, але якщо ті не хотіли розлучатися з своїми грошами, особливо і не наполягали.



Побачили камеру - і прибігли фотографуватися.


Ритуальна зупинка автівки. Вже, на жаль, таки ритуальна: флібуст'єрський рекет давно став частиною наших маланок.



Мед-діагностика авто. Все з машиною ок.




Поки переберія дуркує, колядники-маналкарі зайняті своєю справою.


Але ряджені часом беруться їм допомагати.


Це вже Припруття.


Це - Бояни.



О, персонажа повезли.


І поки все :)

Tags: Бояни, Буковина, Звичай, Зима, Маланка, Свято, Фестиваль
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 5 comments