Blacky (kamienczanka) wrote,
Blacky
kamienczanka

Сторіччя Чортківської Офензиви


Гайдук сяє, ааааааааа! Нечастий кадр. Наш "Черник" на вулицях Чорткова.




З 7 по 9 червня у Чорткові масштабно відзначили сторіччя переможної для УГА Чортківської офензиви. Частина фестивалю проходила в Ягільниці. там не була, лише в Чорткові. Організатором дійства було ГО "Альтернатива - Чортків".
Я була лише на кульмінації фестивалю - ході реконструкторів містом та битві. І це було мега-круто.



Минулого року ми потрапили на фестиваль, присвячений офензиві, занадто пізно: битва лише-лише відгриміла, нам залишилися лише атракціони та концерт на ратушній площі.


Цьогоріч мене носило з фестивалю на фестиваль (опера в Тульчині у п'ятницю, Ретрофест у Кам'янці в суботу), але пропустити битву я не могла. Ми поїхали в Чортків.


Поки я бігла захливою задухою за колоною і офігівала від якості піротехніки на битві, Гриць вив з бабусиних нервів канати, топив свій мінікупер у фонтані. залазив у евакуатор, досліджував зруйновану хату біля парку, де проходила реконструкція - і ще десятком способів знущався з оточуючих. Але битвою так і не зацікавився. Шостий рік пацану, а іграшкової зброї в руках так ще ні разу і не тримав. Він вміє побивати супротивників словом і берсерчачою люттю, о так. :о)


Перший кадр власне. Поки я долетіла з середмістя аж до пошти, колона вже рушила.


Військові, пластуни....


велетенський прапор...



реконструктори...


кіннота. ААААААААААА. народе, КІННОТА!!!!!


Нарешті, панцерники! Як і на останній "Останній столиці", їх було три + антикварного вигляду вантажівка.


Тягнуть.


Колона пройшлася всім середмістям - до парку ім. Франка на березі Серету. Я ніколи в парку не була, але завжди цікавилася. а як там. Великий парк, маса атракціонів, все в Чорткова добре з парком.


Від них важко було відвести погляди.


На битві стояла поруч з легендарним Василем Бурмою. Хочу і сама в його віці мати таку ж фотографічну пам'ять і так само гасати фестивалями. Бо мені це подобається :о)


Масштаб вразив. Тут були кияни, вінничани, львів'яни, мешканці Запоріжжя тощо.


І, звісно, рідні кам'янчани на "Чернику". Але Кам'янець-Подільський пан ведучий під час битви не згадав ні разу. Дивно.


Про офензиву щось писати - чи самі нагуглите?


В червні 1919 р. українська галицька армія опинилася між коліщатками долі: з одного боку більшовики, з іншого - вороже налаштовані поляки, з третього - румуни.


Ось тут якраз маємо польські позиції. На багатьох мундири ніжно-блакитного кольору - ы це відповідає правді моменту, справді тоді носили такий от Horizon Blue.


Неймовірно був екіпірований фотограф "поляків". Але виходячи з тотальної російськомовності, польською він говорить десь так само як українською  :о(


Я чесно дуже-дуже втомилася за ті три дні від тотальної російськомовності оточуючих, хоч в Тульчині. хоч в Чорткові. Мені це одна з ознак загальної ентропії, відкату в часи Овоча і того апокаліпсиса, куди летить країна. Мені від цього нахабства боляче. Могла б - трималася виключно біля галичан, але в парку вже була змушена вибирати позиції не за розумом і доцільністю, а за кількістю тіні. Тому багато чого не бачила.


Так от продовжимо про офензиву.


Англійську всі ж знають, що таке offence - пам'ятають?


Але у даному випадку оте "офенс", котре однокорінне з "офензивою" - не "правопорушення", а "наступ". Один з дуже небагатьох переможних епізодів у досить сумній нашій історії визвольних змагань.


Офензива мала місце 7-28 червня 1919 р. - так що з датами організатори фестивалю не помилилися.


І жінки теж були у лавах загонів - і не лише сестрами милосердя.


З цим дуже хотілося поговорити про костюм, але з ним весь час фоткалися - не вийшло :)


Як автентично виглядає, скажіть? Я про скриньки.


Кінноту між дерев знімати -те ще завдання.


Під час Чортківського наступу з боку УГА воювало близько 25 тис. вояків. Поляків було 40 тисяч. Плюс французькі загони, котрі теж воювали на боці поляків.
Ось цей, з вусами, чи не генерал Юзеф Галлер? :о)


Саме Геллер командував шістьма дивізіями польського війська у травні-1919, коли сили УГА почали тиснути по всьому фронту. Галичани відступали все далі на схід. Та 24 травня в спину вдарили румуни. Коломия і Снятин ненадовго опинилися в румунській окупації (і, виходить, тепер і тамтешні мешканці мають право на румунські паспорти?).


В УГА лишився клаптик території між Гусятином та Дністром. І в день призначення Є. Петрушевича диктатором ЗУНР (9.06.1919) новий командувач УГА генерал О. Греків задумав наступ у напрямку Чорткова.


Потужна артилерія (64 гармати) та небачена досі участь бронетехніки сприяли перемозі галичан. Поляки відступили аж до Гологорів.


"Набоїв! Набоїв!"
Бої тривали і тривали, накочувалися хвилями. Та ресурси почали закінчуватися. В УГА реально в 1919 р. не вистачало боєприпасів та провіанту. Навіть одягу. Бойові дії довелося згортати. Вже в липні і УГА, і Петрушевич будуть квартирантами сидіти у столичному Кам'янці. Але про той період я написала книжку, повторюватися не хочеться.


Але то буде в липні. А поки - поки галичани наступають.


Поки здоровий азарт і сила - на їхньому боці.


Поки контролюють ситуацію вони.


Поки перемоги окриляють.


І саме цю переможну окриленість і намагалися показати тисячам глядачів вчора реконструктори.


І мені здається, в них вийшло.
Там в фб мені писали про відродження Ягільницького конезаводу. Але коні - львівські. Ягільницьких після першого ж залпу артилерії довелося б потім шукати по всьому парку. попутно підбираючи затоптаних копитами гладячів.


І коні, і панцерники, котрі шурували парком - це було до сиріт по шкірі.
А піротехніка! професійна. кіношна - ууууууууууу. Жодного разу я не встигала відзняти черговий вибух, але це було просто супер-потужно.
Ну або в мені того дня резонувало саме так, правильно :о)


Я навіть нормально відзняти кулемети з гвинтівками не могла, що там вже про вибухи казати :о)
Кулеметів, до речі, було шість. Це дуже солідна цифра як на реконструкцію, народе.


Тим більш, саме фотогенічне відбувалося з іншого боку поля бою (котре було не полем, а добрячим лісом. Під, скажімо, умовним Лосячем :))


І ніяке фото не передасть дикої сауни, на котру вчора перетворився Чортків.


З такою от гарячою жадібністю до фонтану при вході у парк кидалися практично всі реконструктори.


Це на нас одягу по мінімуму, а хлопаки у важких вовняних мундирах, а знизу ще й вишиванки чи сорочки.


А вже уявити пропотіле пекло тісних розігрітих панцерників взагалі неможливо. Кулеметники, котрібвідбули у панцерниках битву, та ви герої. (і кам'янецьким героєм був сам Гайдук :о)


І фідбек, фідбек від нерозбалуваних реконструкцією чортківчан був теж чудовий. Народу ЖУЖЕ подобалося.



Після битви малеча кинулася за гільзами, а я побігла до своєї малечі, котра мучала кам'янецький евакуатор, котрий привіз "Черника".


Так, я знаю, що війна, що маса народу з ПТС, що вибухи можуть лякати. Але я твердо переконана, що подібні фестивалі мають бути. Вже нехай не для людей мого віку - то для наших дітей.
Чортків, ви круті. Дякую.

Tags: Літо, Поділля, Реконструктори, Реконструкція, Фестиваль, Фестивалі, Чортків
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 5 comments