Blacky (kamienczanka) wrote,
Blacky
kamienczanka

Австрія-2019: дні перший і другий

Вьортерзее поблизу Клагенфурта. Десь саме тут Густав Малер писав свої похмурі геніальні твори.

Подорож 1-5 березня була настільки щедрою на картинки, що розіб'ю розповідь про неї на дві частини. Тут буде про перші два дні - і найбільший австрійський карнавал у місті Філлах (Villach).

А картинка відьом з Аксамсу - приманка, бо про Акзамс сьогодні не буде.


Вже понад п'ять років на межі зими і весни я їжджу за кордон не просто так - я їду на карнавали. Переважно в Німеччину, був ще швейцарський Базель. Повертаюся з карнавалів - і відразу купую квитки на наступні за рік, такий от нехитрий алгоритм.


Словенські маланкарі у Філлаху.

Все це буйство з передчуттям весни відбувається щороку у різні дати, тому спершу гуглю Rosenmontag 20** - а далі вже дивлюся, куди полетіти буде дешевше. Плюс завжди є коридор у 7-10 днів. Бо, приміром, Розенмонтаг (кульмінація карнавалів у німецькомовних країнах) цьогоріч був 4 березня, але у Вайль-ам-Райні поблизу швейцарського кордону карнавалили 9 березня, а у Базелі все тільки от зараз відбувається, в ці дні.


Бувають, правда, і палки у колеса: так у 2016 році я спросоння неквапливо включила у готелі Дюссельдорфа телевізор, щоб звідти раптово дізнатися, що через вітер (12 м/с) карнавал у цьому місті відмінили - вдруге в історії. І довелося поспіхом бігти на електричку до Кельна. Встигла.


Логіка німецькомовних мардіграсів проста - і аналогічна тій, котру маємо на наших маланкарських заходах. Австентика лишилася тільки в селах далеко в горах (Красноїльськ, привіт!), метрополії ж мають вже не ритуал, а фестиваль - з парадами, сучасними костюмами, платформами і заздалегідь спланованим маршрутом.
Автентика безперечно крутіша - але і у карнавальному буйстві є свій шарм.


Тому і тасуєш міста і села щороку на початку весни, ганяєш пошукову машину bahn.de по котрому вже колу: так, сюди є шанс дістатися на карнавал задешево і швидко? А сюди? А там як? Часом весь цей запрограмований наперед план летить в вирій нездійсненних мрій, бо маланкарі - вони ж хлопці молоді, що у нас, що у них, часто тому непунктуальні. Жирну свиню непунктуальності в 2018 році мені підсунув Міттенвальд на межі Тіролю і Баварії - офігенна місцина, просто неймовірна, але ну тааааааааак там довго спочатку розчищали сніг, а потім реєструвалися на карнавальні забіги, що в результаті я небагато бачила.


В перші березневі дні 2018 року долетіла новина, що МАУ вводить тариф low cost, якраз от є дешеві квитки на рейси на наступний березень. Серед заппропонованих напрямків є Відень, а я у Австрії з 2015 р. не була.
Ок, Гугл, що там у австрійців з карнавалами?



Я знала. знала, що все там гаразд. Лечу, коротше.
Єдина біда - виліт з Києва. Далеко і завжди занадто стресово, але перетерплю.


На борту пропонували воду чи сік (сто років вже не траплялася ця старосвітська розкіш), а ще чомусь всю інформацію дублювали не німецькою, а російською (?).

Перепитую у австрійського знайомого Удо Пушінга: що порадити побачити у вас карнавального? "Так Філлах же!" - відповідає він.

За півтора-два місяці до вильоту починаєш шукати житло (офігенний варіант у Клагенфурті на airbnb, дуже скромний за площею, але не за ціною готель неподалік автобусного вокзалу Erdberg у Відні) та всі інші квитки (Flixbus  з Відня у Клагенфурт та назад, а також з Клагенфуртf на озеро Блед; акційні і не дуже квитки на https://www.oebb.at/en/ з Бледа та за маршрутом Клагенфурт-Аксамс-Клагенфурт. Навіть на електричку з віденьського аеропорту до готелю я взяла квиток заздалегідь - так він на 20 центів дешевше. Так, я жадюга. От у Філлах і назад заздалегідь не брала, а могла б 2-3 євро зекономити).


З погодою дуже пощастило, сонце було всі дні - нехай і з вітром.


Виявляється. були часи, коли я на сайті писала навіть про закордонні пам'ятки. А зараз часто немає часу навіть про українські дописати.

У будь-якій з подорожей я найбільше боюся не заблукати чи запізнитися. а лишитися голодною. У Швехаті (аеропорті Відня) це неможливо, відразу після паспортного контролю ти потрапляєш у нормальний такий Spar з хорошим вибором всього - і без всяких націнок.


В перший вечір погуляла Бельведером, заглядаючи у вікна: вільних 25 євро на квиток не давала жаба, командуючи згадати. як я тут була у 2008 році.


Чорт. жабо, це ж в іншому житті ще було. Але як скажеш.


А це автомобільний секонд поруч з готелем.


Наступного ранку - переїзд у Клагенфурт. За вікнами все знайоме: о, Брук-ан-дер-Мур. ми були тут з Міком у 2008-му. О, Альтхофен (он на фото) - знайомі з 2015-го.

Ага, то зараз Фрізах буде. Бінго:

Все-таки у післягрицеві артрозні часи довгі мандрівки транспортом мене не втомлюють, а тішать. Ногам вже віри нема.


Клагенфурт. Он, напроти вокзалу, бібліотека, де у 2015 році була презентація альбому про наші маланки - завдяки Сергію Осачуку. Виявляється, я непогано запам"ятала місто. І сусідній Філлах теж - час вже вибиратися туди, о першій почнеться карнавал.


Як завжди в цих краях. стараюся сісти біля вікна зі сторони Вьортерзее - ну дуже вже красиве озеро.



Ще кидається в очі, що і перони всіх станцій по дорозі. і тротуари в самому Клагенфурті повні таких дрібних камінчиків. Тут в горах ще сніг (та що в горах. у місті теж був, цілі кучугури напроти отелю). Реагенти та сіль - не австрійський метод, щоб народ не ковзав на льодяних тротуарах, їх посипають цією дріботою.


Ні, це фото вже майже з кінця параду. Поки ж що я о 12-44 приїжджаю у Філлах, карнавальний маршрут відмічений стрічками вздовж центральної вулиці - це відразу напроти вокзалу. До дійства ніби лічені хвилини, а місць вздовж магістралі повно. Хм.


Ага, і загорожі, як і під час парадів крампусів і перхтенів у грудні. Ох не люблю я загорожі. Але вибираю місце неподалік центру (в центрі місць вже давно нема, а навколо мене ще повно). Набратися нахабства і розмахувати бейджиком "Преса" не получається - а шкода, там повно фотографів бігало. Ну, стою де вже є.



Подивлюся на сусідів-глядачів. В костюмах значно більше ніж таких як я, безкостюмних ренегатів.


Ось він, вияв подружньої любові - нафарбувати чоловіку уста помадою.


Так, це все глядачі. Їх все більше. З нудьги підраховую пожежників, котрі відповідають за безпеку заходу: у моєму полі зору нарахувала 54 людини. Це на два квартали і неширокий міст. Ого. Ого.


Годинник на храмі бамкнув о другій, потім о другій тридцять. Народу навколо - не проштовхнутися. Тінь від будинку, під котрим стою, повільно переповзає вулицю по зебрі - і скоро дорогу таки перейде. Тоді сонце шкваритиме в кадр, тоді викручуйся як хочеш - але вже не відходь. Шансів зайняти нормальне місце, та ще й у тіні, лишився нуль. Ліворуч дві молоді трохи наїжачені словенські пари з заплаканими немовлятами. Праворуч матуся у костюмі Мінні-Маус, затягуючись сигаретою за сигаретою. поправляє костюм на дочці-принцесі та синочку-супергерою. За спиною хтось щебече англійською з американським акцентом.



І карнавал - він же є, його ж чути! Десь з-за будинків доносяться то гуркіт голосів, то музика, то барабанні ритми. Якби не загорожі, якби не 54 поліцейських у полі зору,. зробила б так, як робила у Брауншвайзі, Кельні, Швабаху etc - відправилася б йому назустріч, а то чекати та доганяти - те ще задоволення. Ну, вічна тема про "якби мені не тиночки та й не перелази". Тиночки стримують, я кисну від нудьги. Час від часу пройде якийсь оркестр з клоунів чи дуже похилого віку пенсіонери у кринолінах та з буклями - і знову чути лише теревені словенців ліворуч і американців за спиною.


О, словенці. ОООООО, СЛОВЕНЦІ! Он же вони, словенці - колона з волохатих, заквітчаних стрічками монстрів-курентів рушає з-за рогу кудись назустріч карнавалу.
О-о-о, цих словенських красенів я вже бачила колись у Брайншвайзі, але там вони йшли чомусь без масок, лише у хутряних нарядах. А тут - ух класні.
(Забігаючи наперед, скажу, що наївно сподівалася у понеділок 4 березня побачити щось подібне у Бледі чи Єсеніцах, але були лише рекламки "Пусту" (так називають тут масляну) в супермаркетах та афіша якоїсь дискотеки у стилі пуст. Все). 
Словенія - вона ж у горах, там повно ще глухих сіл, де ходить. ходить моя улюблена хтонь, але хтонь і туристична навала в Бледі - речі несумісні. Колись, може. побачу і знаменитий їхній карнавал-апуст в Птує чи Словенських Горіцах.


Відразу після курентів і почалося: викотилась платформа з принцем та принцесою карнавала (малозрозуміла мені традиція, дуже популярна і у німців). Принцеса з пляшкою пива була захміліла і весела, пускала принцу бісиків очима і дуже раділа своєму статусу.
(Потім, значно пізніше потім, повз мене проїхала платформа, на котрій лежали два тіла у незрозумілих вже костюмах. Один рожевий, другий ніби у білому. На мосту одне з тіл дригнулося, щось пробурмотіло - і завалилося на дах платформи далі. В цю мить з гучних звуком "пшшшшшшшшшшшшш" лопнула у мене в голові бульбашка міфу про "от німці - ті випити люблять.а  австрійці - вони не п'ють". П'ють-п'ють. Весь Філлах був у пляшках)


Куренти з Словенії Під масками часто дівчата, що, звичайно. суперечить ритуалу, але для гастролерів зійде.


Класні!



Найсильніші враження залишилися від курентів - і цієї чумової команди повітроплавців. Шикарні костюми, от би кам'янчанам такі на фестиваль "Тріумфальна арка" у травні-2019. Цьогоріч же 235 річниця першого польоту кулі на теренах України.



І так як сталася подія за Яна де Вітте у нас у місті, під це буде цілий (і, думаю, крутий) фестиваль.


Ні, правда чудова ідея для костюму.



Взагалі "чудова ідея для костюму" - це якраз про Філлах. Я щороку на німецьких карнавалах дивувалася одноманітності костюмів і учасників, і глядачів: вічні відьми, клоуни. чорти з ангелами і супер-герої. Того року в Баварії дуже сподобалася жінка у костюмі котушки ниток.


Так от на філлаському карнавалі костюми - прикольні і дуже оригінальні майже у всіх. Тут фантазію не стримує ніхто.


Хочеш - будь навозним жуком у костюмі з пакетів для сміття,


а хочеш - зубною феєю з гігатнською щіткою в руках.


На що фантазії вистачить, коротше.


Сюди приїздять команди з усієї Австрії: хтось з-під Граца, хтось з села біля Брегенца.


Ось вам змішана "пожежна" команда з дітей як з Австрії, так і зі Словенії.


Ледь не п'ята частина всіх учасників - команди з Італії. Ці от з Удіне.


Коли цих диско-Стью народ побачив, закричав "Буя! Буя!" Я подумала, це ще один девіз карнавалу - в пару до "Лей-Лей!" (бо більшість німецькомовних карнавалів мають отакі от девізи-кричалки - в Кельні це "Алааф!", у Брауншвайзі - "Брунсвік-хелау", у Філлаху от - "Лей-лей!" Але ні. Буя - це італійське село у Альпах.


Думаєте, з Франції? Ні, просто косплеять французів.


Багато персонажів на ходулях - цього теж на інших карнавалах не зустрічала.


Як і на всіх інших карнавалах. дітям роздають (а частіше - розкидають у натовп) цукерки. В менших масштабах, ніж у Кельні, в більших, ніж на провінційних німецьких карнавалах. Апельсином у голову, як у Базелі, ніхто тут не поцілить.


Серед учасників - чимало літніх і дуже літніх людей. Казяться і відриваються як підлітки. І цьому я дуже заздрю. У нас я не можу знайти ЖОДНОЇ аналогічної активності, де б людинау віці могла б подуркувати без осуду в очах перехожих.


А тут  поруч йдуть юні і немолоді - і всім це в кайф.


Платформи - різноманітні і прикольні, сподобались.


Так колона виглядає здаля.


Проїхала ця машина з курчатами - а через одну групу після неї була ще одна, тільки в інших костюмах. Ну, буває, що костюми майже співпадають.


Платформа з байками і байкерами.


Поки Білосніжка під ручку з принцем розсилає публіці повітряні цілунки. її кришталеву труну тягне за собою дикого вигляду троль. Ну або гном-переросток.



А помітили, яка проїжджа частина? Ось крупним планом. Красиво навіть :)


Мотоциклісткам точно понад 60 кожній - чесно. А відразу і не скажеш. :)


Уявлення не маю, як ці італійці з маленького села Сіакко неподалік від Трієсту пригнали аж у Австрію свою платформу. але виступ був крутий. "Офіціанти" неначе несподівано перекидували на публіку повні підноси бокалів, а ляльки на платформі розливали у келихи вино. Єдине "але": більшість бокалів (приклеєних до підносів) на момент проходу колони повз мене вже побилася.


Теж італійці. Циркачі.


Споки.




Велетенська команда - з платформами і дуже різноманітними костюмами. І пагода була. і золоті леви, і самураї, і бурятські танці...



Цей метелик чіплявся до публіки з - ну так здається - не дуже пристойними пропозиціями.


О, а у цій команді були берсеркині (берсеркиці?). які билися з чоловіками і злісно клацали дерев'яними мечами по щитах.




От вам ще картинки про вік учасників.



Скілдьки вже там до травня лишилося :))



Тут, у звіті, і половини команд з карнавалу не буде - з тих, які бачила (а було ж ще, напевно, багато тих, котір не бачила).


Всі ті вікінги. Мачу-Пікчу, відьми, квіти в горщиках, пожежники на іграшкових машинках, принцеси у надувних замках, кардинал Рішельє, котрий обідав просто під час параду - ой, там ще було і було всякого. Але терпіння читачів не можна випробовувати - бо я ще про Аксамс і Блед хочу розказати.


Коротше, ще сонце не сіло, а я вже пішла назад на вокзал - і це було непросто. Скрізь веселі натовпи народу  вкостюмах і з алкоголем в руках.


А далі все просто: Вьортерзее - Клагенфурт - і спати. Наступного ранку вставати треба було рано. Аксамс же.



(Клостер Вернберг дорогою з Філлаха та Клагенфурт)



(Кінець першої частини)
Tags: Європа, Австрія, Весна, Замки, Маланка, Фестиваль
Subscribe

Recent Posts from This Journal

  • Маланкафест-2020: куренти та ілюзорні Вашківці

    Ordnung muss sein. Я завжди писала про всі маланкафести у Чернівцях - 2020-тий не стане виключенням. Тільки втома править бал. втома підказує…

  • І знову привіт: Бояни і Припруття

    Я не була тут три роки - їздила 7 січня до Криворівні. Ну привіт знову, Бояни і Припруття. Глянемо, що змінилося за цей час? (Спойлер: мало що.…

  • Перші маланки-2020

    Як завжди останнім часом, вранці 1 січня ми вирушили в Герцаївський район - за маланками. Дорогою заїхали перевірити. чи справді ходить 1.01…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 7 comments