?

Log in

No account? Create an account
Екзарх Всього Існуючого в екзилі. [entries|archive|friends|userinfo]
Blacky

[ website | "Замки і храми України" ]
[ userinfo | Блекопедія ]
[ archive | Раніше ]

Півгодини в Криворівні [січень. 8-е, 2019|02:40 am]
Blacky
[Tags|, , , ]


Архів власного жж - дуже корисна часом річ. Можна подивитися. що там де коли і о котрій починалося. Ну от я і подивилася. У 2018 р. колядувати у Буковці та Криворівні почали по другій. У 2010 р. - теж по другій.
Ну от і вирішила, що воно завжди так - по другій. По-другому треба було вирішувати.


Але постфактум шо вже зробиш.




Начиталася про 14-00 - і перенесла виїзд з 9 ранку на десяту.

Шо? Прогноз? Та за прогнозом "легкий сніг". Легесенький. Мізерний.


Муахахаха. Ідилічна (бо з трактором) і науково-фантастична (бо з трактором) картинка з косівських передмість. Там ще нічого.


Бо переважно дорога виглядала ось так.

В Буківцю біля церкви пусто. скрізь біля храмів пусто, в Яворові йде чолов'яга з велетенським рогом, скрізь йдуть темні натовпи у пальтах та з баянами. Ні, не те, все це не те.
Я до останньогго думала повертатися назад, в Бояни. Я трохи поїдала себе пізніше, розуміючи, що і Бояни вже теж закінчилися.


Але Криворівня мене таки дочекалася.
Я майже рачки піднімалася крутими сходами під акомпанемент трембіт і рур із бляхи. Трембіти вже відгули, але коляда ще не почалася.


Мені дісталося трохи коляди.

Тексту про неї не буде - дивіться лінки на початку.


А от понити - трохи понию.
Я правда не розумію, чому територію біля церкви не посипають. ДУЖЕ слизько. Гепаються і малі, і старі, старих особливо шкода, колядників особливо шкода. Ну ок, у християн день, коли згадують про горні світи, але ноги - вони ж на землі, а земля сьогодні була кригою. При такому харизматичному і розумному священику - і не мати кому двір посипати?


Ще ниття. Передчуття, що бачу початок кінця великої гуцульської коляди. Тут не як з маланкою (там чим більше уваги одному селу, тим більше сусіднє теж хоче маланкувати і потрапляти "в газету"). В коляді туристи не настільки сприятливий фактор. Юнак пробує трембітою відігнати натовп від церкви, аби колядники зробили традиційне групове фото.


Вони його НЕ зробили, бо натовп напирав і відступати не бажав. В когось тепер є трохи лівого флангу на кадрах, у когось - кілька ліктів з правого, багато хто вхопив зажурені погляди тих, хто стояли-сиділи по центру. Люди в нас на загал позиціонують себе віруючими, але в Криворівні і того року, і зараз не покидало гидке відчуття, що білих і обов'язково голосно-російськомовних людей привезли подивитися на дивних тубільців. Білі люди дивляться, сміються, селфляться з колядничками, а потім організованими групами їдуть у колибу на обід.
Блін, та я знаю, як зараз звучу. Буркотіння такого ж туриста, тільки що без селфі і рос.мови.



Маланки мене привчили: ти - чужа, дивись і захоплюйся. В Криворівні приблизно той самий спектр (який трохи хробаком їсть вроджений мій атеїзм та цикл нещодавніх статей з гуцульстики (https://kurs.if.ua/blogs/zvidky_v_karpatah_vzyalysya_gutsuly_posmiiemosya_z_naypopulyarnishyh_teoriy_68678.html
https://kurs.if.ua/blogs/prygody_dida_y_71587.html
https://kurs.if.ua/blogs/gutsulshchyna_67375.html
https://kurs.if.ua/blogs/za_chym_ukrainski_myttsi_na_pochatku_xx_st_pochaly_izdyty_do_kryvorivni_67695.html - і там ще є).
Але туристам треба переважно селфі. :(


Колядникам ми заважаємо. Це помітно. Здається, ще кілька років - і вони проводимуть свій ритуал таємно і без зайвих спалахів і клацань об'єктивами, а туристам залишать ширму, шоу, виставу за мотивами. Саме те, насправді. що туристи і хочуть побачити.


З 15 чи 20 хвилин, які я була на коляді, добрих 10 я повзла зі слизьких сходів вниз. Інші 5 чи 10 фотографувала колядників. Тому кадрів обмаль.


Кожну Криворівню таке знімаю, да. Заворожує.


Цього року менше траплялося старих скринь та хрестів, але нові теж цікаві.



Небо над церквою гуділо дронами.


Я теж політала після закінчення дійства біля храму.





Навіть сонечко визирнуло.


Сніг все-таки прикрашає наші зимові пейзажі.


Але не одною Криворівнею.
Потім був Снятин і моя улюблена шопка в центрі біля гастронома. Вже п'ять років спостерігаю, як вона росте (значно швидше за Гриця) - і з кожним роком стає все дивнішою.


Мешканці древнього Назарету прийшли на закупи у супермаркет "Явір".


Але що це? Через пустелю до укріплень Назарету скаче бедуїн з прапором із написом "Снятин".
Чорт, картинки темні і там мало що розбереш. Але снятинська шопка - шедевр наївного мистецтва. Дуже-дуже наївного. 
ПосиланняВідповісти