?

Log in

No account? Create an account
După datina străbună-2017 в Сучаві (27.12.2017) - Екзарх Всього Існуючого в екзилі. [entries|archive|friends|userinfo]
Blacky

[ website | "Замки і храми України" ]
[ userinfo | Блекопедія ]
[ archive | Раніше ]

După datina străbună-2017 в Сучаві (27.12.2017) [грудень. 29-е, 2017|01:11 am]
Blacky
[Tags|, , , , , , ]


Добре мати закордон під боком, щоб вранці поїхав, ввечері приїхав, а цілий день провів у сусідній країні на святі. В кам'янчан під боком Молдова і Румунія.



І 27 грудня я втретє відправилася на фестиваль новорічних звичаїв După datina străbună у румунській Сучаві (Suceava): розпочати маланкарський сезон.






Автопортрет на спині одного з маланкарів.


Це вже третій мій сучавський парад маланок. Ось репортаж з фестивалю-2015.
Ось супер-яскраві картинки за 2016 рік, коли Сучаву Красноїльськ порвав на шматки.



Цього року ми отримали безвіз - і якщо попередні роки на подолання кордону в Порубному йшли лічені хвилини, вчора машина зі мною потрапила у черги. Чималі. Ну як чималі - стояли і туди, і назад десь по півтори години, три години життя в той день пішли на прикордонні нерви. В порівнянні з польськими КПП воно, може, і сльози, але часу все одно дуже шкода. Жалкуєш, що в комплекті до безвізу не додалися відкриті КПП в Дяківцях і Красноїльську. З 2012 року обіцяють - і поки ніяк.


Бо спочатку завжди здається: так, зараз тільки 10-45, часу повно, подивлюсь парад, забіжу в Макдональдс за іграшкою з Хеппі-міла для Грицька, може, збігаю ще в четатю де Скаун, фортецю місцеву, пофоткаю, давно там не була - а потім виявляється, що після параду лишається тільки захекано пробігтися "Лідлом" - і летіти назад в Україну.


Їжджу я в Сучаву з чудовою жінкою-водієм, яку знайшла через блаблакар, вона часто курсує по маршруту Чернівці-Сучава. Це зручно: автобус є лише раз на добу о п'ятій ранку (!!!), а поїзди з Вадул-Сірета - лише в післяобідній час.


Більшість учасників на параді-2017 була та ж, що і в попередні роки. Ну і що, для мене це все одно цікаво. Хоча наступного року, якщо пощастить, поїхала б в якесь з сусідніх міст.


Бо подібні фестивалі (тільки під різними назвами) проводять майже всі румунські міста. Румуни взагалі ставляться до звичаїв і фольклору з велетенською повагою, а зимові обрядові дійства - вагома частина їхньої традиційної культури.


В Яссах, приміром, подібний міжнародний фестиваль проходить щороку 19 грудня і називається "Festivalul datini si obiceiuri de iarna" (ось відео цьогорічного параду), часом там виступають маланкарі з України. 22 грудня святкує крихітне містечко Дарабені поблизу українського кордону ( „Colinda de la Darabani”) - і виступити на ньому також приїздять колективи з Чернівецької області. В Сігеті напроти нашого Рахівського району цьогоріч святкували 27.12 - "Cum e datina străbună”. А є ще свята в Ботошанах, Радівцях (Редеуць) і так далі.

В сучавському параді бере участь біля 1500 людей.


І це не лише чоловіки. Фемінізм в маланках давно переміг: традиції все ж  перебувають на маргінесах сучасного життя, і якщо вони можуть підживлюватися за рахунок дівчат, котрі не проти взяти участь в колядуванні/маланкуванні - то чому й ні.


Крім людей, участь у дійстві беруть звірі. Ні, не лише такі.


Справжні теж. Того року крім цих апатичних бичків, котрі не лишили, здається, жодної купи (що для бидла нехарактерно - невже їх на дієті тримали перед парадом?) ще була кінна маланка з Вікеу де Сус, зі Штефаном Чел Маре та іншими королями. Крута.


"Дупе датіне страбуне" перекладається як "За стародавніми звичаями". В румунів ситуація як в нас: маланки все ще живуть в селах, а в містах давно стали ендеміками, котрих лише на фестивалях і побачиш.
Дивитися на ендеміків сучавці приходять на Еспланаду біля палацу культури: там головна міська ялинка, різдвяний ярмарок і інші радощі. Але що там можна побачити, крім тисяч інших глядачів, я не знаю. Натовпи страшенні, цього року я туди навіть не підходила.


Щоб маланку таки роздивитися, треба поступати хитріше. По-перше, ще до параду прийти у точку старту. Два останні роки це не парк біля університетського планетарію, а задворки обласної (ну як обласної. Жудецьної :))) лікарні за міським стадіоном. Там перепахане поле, галявини, місця багато.


Вистачить, щоб і кози потанцювали,






і циган зі Скеї своїх ведмедів подресирував. Циган айнене, весь із золота, і ведмеді чистенькі, з китичками.


Там, перед стартом, можна побачити часом більше, ніж під час самої ходи - і вже точно більше, ніж навколо Еспланади.


Наступна нормальна для глядача опція - шлях від Арени до примарії (міськради). На перехрестях вічно скупчення, але вздовж кварталів багато місця і все чудово видно.


Я захоплено ойкала з організації попередніх парадів: не все місто перекривають, як в Чернівцях на Маланкафесті, а лише одну полосу дороги - і то ненадовго. Так от, цього року навіть одну полосу не перекривали, тому вся моя улюблена хтонь марширувала під шаркіт колес автівок, що мчалися у тому ж напрямку. Трохи екстремально. Хтонь лишилася ціла, але кадри всі попсуті машинками.


Далі ще є площа між примарією і католицьким костелом. Тут самі класні кадри, напевно. Тут кожна група виступає по-серйозному, тут сучавські можновладці вручають всім короваї -


а далі частини тих короваїв йдуть у натовп.


Але щоб гарно все роздивитися, варто прийти раніше. Площа огороджена, глядачів чимало, але до Еспланади кількість не дотягує.


Я сюди як прийшла - і все, далі вже не хотілося ходити. Ідеальна локація, щоб побачити найкраще з параду. Он як наша Петрашівка виступає, ух! Красиві.


Сунуть! :о)


Цього року в святі брала участь і Молдова - колектив з села Паркова Єдинецького району. В них в райцентрі 7 січня 2018 р. вперше проводитиметься схожий фестиваль, але в залі, а не на відкритому повітрі. Ну, зали маланку вихолощують і ніжно, м'яко душать. Хоча було б цікаво подивитися. На фото - фінал танцю дідів. Раніше я його не бачила, хіба відлунням це гупання ногами віддавалося у зимових обрядових танцях Хотинщини. А потім і кілька румунських команд виконали танець дідів (він дуже мало схожий на те, що витанцьовують Діди з Бабами в Красноїльську).


Молдавани, схоже, були в Сучаві вперше - і їх багато що дивувало. Ось це вони дивляться на танець кіз. Цей:


Кози, такі нечасті на маланках Північної Буковини і такі обов'язкові на Покутті, Гуцульщині та Поділлі, в Південній Буковині царюють і зустрічаються так само часто, як і ведмеді.


А ось і вони.


І реакція сусідів на урсу. :о)

Табличка "Україна" ну така вже самопальна і скромна, що аж трошки соромно. Варто було підготувати її заздалегідь, а не робити в автобусі на коліні.


Петрашівка. Командант-калфа Григорій (він праворуч) не у солдатській формі, як минулими роками, а у більш традиційному костюмі. Тут не видно, але на спині у нього вишито "2018".


А в солдатській формі - юна зміна. З чудовою українською мовою. Круто, що молодь з Герцаївщини українську знає вільно.


Наші коники. Яскраві. Класні. Це Герцаївщина, отже, селом вони підуть увечері 31 грудня - і ходитимуть аж до 2 січня.


А дургі представники України - каюци-коники з Опришен. Схожі, правда? Навіть у калфи на спині  теж "2018". Але район вже Глибоцький - і їх лапати в рідних Опришенах слід в ніч з 13 на 14 січня. А відстань між Петрашівкою та Тарашанами - і 10 кілометрів не буде від краю одного села і початку іншого. Герца - вона сама по собі, я давно про це пишу.


Українські команди були чи не найяскравішими на цьому святі життя. А бути найяскравішим у натовпі румунських маланок - задача непроста.


От лише кілька прикладів чоловічих капелюхів з параду-2017.




Не один павич залишився лисим, щоб хлопцям було в чому пройтися селом і заколядувати.


Патріотизм + зима.


А ці чи то шоломи, чи то каски воїнів виготовлені із фарбованого пір'я.
Монети і значки - теж річ для костюму потрібна. Іконостасу на грудях позаздрять північнокорейські генералісімуси.


Циганське золоте айнене зблизька.


На картузі люстерка, в руках бугай - буковинський і подільський традиційний майже-музичний інструмент.


А у ведмедів все простіше: на голові ведмежа голова. Важка. Під час відпочинку знімають.


Я настільки намозолила очі маланкарям, що мене вже пізнають. Калфа цієї танцюючої козячої маланки з бубнами з села Маліні аж розцілував мене на радощах, я була сильно здивована :о)


Вони дуже круті - сподіваюся, в них сьогодні немає крепатури в ногах від постійних підскоків з напівприсіду - бо я після трьох годин вчора вприсядку (перебіжка - кадр - присіла - кадр - встала - кадр - присіла - кадр - і так багато разів) ледве ходжу.


Такі от майже-трембіти - ще один елемент зимових ритуальних дійств в Румунії.


І мелодія у них - та сама, що й у Красній: "Урсу", найкращий зимовий хіт всіх часів (для мене).


Бубни - наступний поширений музичний існтрумент на святі. А ще - бугай. А вже потім - оркестри.


Серед румунських учасників параду După datina străbună-2017 - колективи не лише з Сучавщини, а й з Яського та Ботошанського повітів.


Ну, що ще розказати?


Ось ці левітуючі коники дуже нагадують наших з Куликівки. Дуже-дуже.


Гоп - і полетіли.


Серед учасників традиційно чимало дітей.


Ууууу, круті.


Волам в'яжуть на роги калачі. Потім старенький пастух їх роздратовано трохи з рогів познімав - і поставив на ярмо між волами.


Танці каюців-коней наші і румунські дуже схожі.


Ось Опришени.


Ще Опришени.


Ось, здається, ще одна маланка з села Маліні.


А це їхні коники.


Хтонь танцює. Вони ух велетенські.



Ось ці дуже схожі на покутських маланкарів.


Крутезні ведмеді.



В таких костюмах у +10 душно, напевно.


А ведмеді ж повинні рухатися, танцювати -


і навіть повзати вулицями.  Ведмеді же.


Обряд смерті і воскресіння кози - такий, ніби я в Коломиї, а не в Сучаві. Спільні у нас традиції все-таки. І це круто.


І Маланка, виявляється, теж спільна. Ряджену "наречену" привезло аж дві румунські команди. Ця фарбуватися все ще не навчилася.


Маліні виступають біля примарії.


Петрашівка йде центром Сучави. На задньому плані - міський музей.




Обов'язковий сіяч-плугатарь йде за волами. І ніхо за голову не хавається: айяй, ВРХ в центрі метрополії, що робити, яка біда!
Традиції - не біда, а сила.


Румунський триколор може бути прапором, може - квіткою на смушевій шапці або поясом із стрічок патріотичних кольорів.


Перший виступ біля примарії, самий початок свята.


Маланки йдуть Сучавою. Страшно шкода, що я не знаю румунської, щоб нормально розпитати народ про їхні звичаї. Бо ж дуже хочеться. В румунських містах багато хто вільно говорить англійською, а от в селах з мовами важче.


Ось перелік сіл, з яких приїхали учасники (з деяких місць було по кілька команд): Pojorâta, Corlata, Zvoriştea, Poiana Stampei, Stroieşti, Udeşti, Vama, Fundu Moldovei, Bosanci, Hânţeşti, Mălini, Boroaia, Calafindeşti, Pârteştii de Jos, Comăneşti, Dolhasca, Dolheştii Mici, Drăguşeni, Cacica, Volovăţ, Buneşti, Botoşana, Vatra Moldoviţei, Fântânele, Todireşti, Berchişeşti, Bilca, Rădăuţi, Straja, Ostra, Broşteni, Preuteşti, Horodniceni, Boroaia, Ciocăneşti, Vatra Dornei, Iaşi, Botoşani.



А закінчу цим веселим мілітаристським хороводом.
ПосиланняВідповісти

Comments:
[User Picture]From: krutyvuss
2017-12-29 05:05 am (UTC)
Сучава - колишня столиця Русо-Валахії. Центр українського життя Південної Буковини!
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: kamienczanka
2017-12-29 09:10 am (UTC)
Ну зараз там мало що є українського, якщо не архувати написи кирилицею на церквах.
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: krutyvuss
2017-12-29 10:19 am (UTC)
Таке життя. Румунізувалися тубільці. Проте, культура схожа.
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: igorsova
2017-12-29 02:19 pm (UTC)
Румунізували тубільців.
(Відповісти) (Parent) (Thread)
From: sasza
2017-12-30 08:30 pm (UTC)
Румыны всегда назывались румынами.

Edited at 2017-12-30 20:30 (UTC)
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: krutyvuss
2018-01-01 05:51 pm (UTC)
Согласно господствующей сегодня в Румынии концепции, в формировании румынского народа[источник не указан 1119 дней] участвовали племена, населявшие бывшие римские провинции Дакию и Мёзию (дакийцы, геты и др.), романизированные[источник не указан 1119 дней] в период римского владычества (106—271 гг. н. э.), а также свободные дакийцы, не подвергшиеся романизации, и славяне, которые с VI века начали оказывать влияние на этногенез местного населения (однако, не сохранилось никаких письменных свидетельств позднеантичных и средневековых учёных, подтверждающих эту концепцию). Эти сложные этнические процессы завершились на рубеже 1-го и 2-го тыс. н. э. образованием восточнороманской народности и языка[источник не указан 1119 дней].

Согласно современным исследованиям, фракийская основа и славянский романизированный субстрат на всей территории Валахии, Трансильванни и Молдавии были различными. Фракийской основа на территории Валахии — даки, в Молдавии — геты; славянский субстрат на территории Валахии — южнославянские племена, в Молдавии — восточные славяне.

Различался существенно и пришлый валашский элемент[10]. И. Пич считал, что с III по XIII века романский элемент сохранился в основном в Марамуреше, Банате и Трансильвании. Учёный отмечает, что в Банате и Трансильванских Альпах романское население было более значительным[11]. На территории Валахии и Молдавии в III веке романский элемент исчез[12]. Таким образом, повторная (после XIII века) романизация славяно-влашского населения Валахии и Молдавии шла уже не с юга, a из Трансильвании[13].

С X века византийские, славянские, а затем и венгерские источники упоминают народ под названием «влахи», «волохи» (ср.-греч. βλαχοι) к югу от Дуная и лишь с XIII века на территории древней Дакии, то есть, на левом берегу Дуная.

Влахи сформировались в ареале, охватывающем север Балканского полуострова и Карпатские горы, на основе группы фракийских племён, подвергшихся в первых веках нашей эры романизации, а затем с VI века установивших контакты с расселившимися в этом регионе славянами[28]. Молдавская народность стала складываться с XII века в Восточном Прикарпатье в результате этнического взаимодействия волохов, переселившихся туда из Трансильвании в XI векe под давление венгерских племён, и восточных славян (русин), которые расселились здесь в ходе славянской миграции на Балканы в VI—VIII веках и позже, во время подчинения этих земель Владимиром Мономахом[28][29]. В свою очередь, на территории где сформировался румынский этнос определяющим было южнославянское (болгарское и сербское) влияние — «сырбие»[30]. Наиболее поразительным является факт ускорившейся молдованизации восточнославянской общности в северной части междуречья Прута и Днестра[31], которая продолжалась даже после 1812 года в пределах российской Бессарабии[32][33], о чём свидетельствуют очерки дореволюционных российских этнографов А. Артемьева, М. Драганова, В. Бутовича и др.
(Відповісти) (Parent) (Thread)
From: sasza
2018-01-09 11:22 pm (UTC)
Не читайте до обеда советских газет и рашистских википедий. Со слов "Согласно современным исследованиям" начинается откровенный антинаучный бред, которым в Совке оправдывалось существование отдельного молдавского народа и отдельного молдавского языка. Естественно, нигде, кроме территории бывшего Совка, никто про эти "современные исследования" и слыхом не слыхивал.

И да, таки румыны (все, и молдаване в т.ч.) всегда назывались румынами - это научный факт. Не нужно тут проводить параллелей с украинским/русским - они нерелевантны.
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: krutyvuss
2018-01-10 01:36 pm (UTC)
Молдавани - субетнос румунів як гуцули українців.
Проте, це не заперечує того, що у складі румун є нащадки асимільованих русинів.
(Відповісти) (Parent) (Thread)
From: sasza
2017-12-30 08:31 pm (UTC)
Кириллица там румынская и церковнославянская, а не украинская.
(Відповісти) (Parent) (Thread)
From: (Anonymous)
2017-12-29 10:30 am (UTC)
А Ісус народився в Коломиї)
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: jlazarovici
2018-01-16 05:22 pm (UTC)

Re: Ruso-Vlahia

це так називали Молдову в деяких (лише деяких!) словянских джерелах періоду Середньовіччя.
(Відповісти) (Parent) (Thread)
From: sasza
2017-12-30 08:29 pm (UTC)
Сучава - бывшая столица румынского княжества Молдавии. Она такая же "Русовлахия", какая Мунтения - "Угровлахия". Т.е. эти названия не от этносов, живших в них самих, а от соседних, чтобы различать эти две Валахии. Да, в Буковине украинцы всегда жили, но теперь в Румынии осталась только её южная часть, где румын всегда было больше, чем украинцев.
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: krutyvuss
2018-01-01 05:53 pm (UTC)
Завжди? В часи Русі там були русини. Волохів тут під Х-ХІІІ ст. джерела не згадують. Волохи прийшли пізніше і фактично асимілювали більшість русинів.
(Відповісти) (Parent) (Thread)
From: sasza
2018-01-10 12:04 am (UTC)
Источники вообще никаких румын (волохов по тогдашней терминологии) до начала второго тысячелетия не знают, но это совсем не значит, что их не было. А Сучава стала известной именно как столица Молдавии, т.е. румынского княжества. Что там было до этого, и кто там был, неизвестно, да и неважно.
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: krutyvuss
2018-01-10 01:33 pm (UTC)
Як на мене, то важливо. Історія потрібно знати :)
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: ljublju_marusju
2017-12-29 06:22 pm (UTC)
Як завжди ~ надзвичайно, неперевершено ~ і фото, і Ви, і всі~всі~всі, я в сильнішому захватi! Безмежна Вам подяка за цій вишуканний розкішний подарунок к Святам!! Святкові Вітання з засніженного зимнього Торонто <3

Edited at 2017-12-29 18:27 (UTC)
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: kamienczanka
2017-12-29 07:14 pm (UTC)
ой, дуже дякую :))
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: vladbespalov
2017-12-30 09:31 am (UTC)
Подібні свята прикрашають не дуже цікаву Сучаву.
А пішки Парубне-Сірет переходити досі можна?
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: kamienczanka
2017-12-30 01:36 pm (UTC)
Можна. Але Сучава - цікава :)
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: livejournal
2017-12-30 01:28 pm (UTC)
Hello! Your entry got to top-25 of the most popular entries in LiveJournal in Ukraine!
Learn more about LiveJournal Ratings in FAQ.
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: valaar
2017-12-30 08:20 pm (UTC)
очень интересно! спасибо! :)
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: sani_smile
2017-12-31 07:35 am (UTC)
Подяка з Харкова. Яскраво, барвисто i заряджене енергiєю. Чимсь схоже навiть на китайськi традицiйнi карнавали
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: kamienczanka
2017-12-31 06:54 pm (UTC)
Насправді навіть більше на таїландське щось або індійське, от чесно. Але воно - їхнє і наше.
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: jlazarovici
2018-01-16 05:21 pm (UTC)
Жалкуєш, що в комплекті до безвізу не додалися відкриті КПП в Дяківцях і Красноїльську. З 2012 року обіцяють - і поки ніяк.
-------------
Минулого тижня на зустрічі міністрів іноземних справ у Червоній залі Університету це питання підняла громадскість. Румунська сторона відповіла, що з їхнього боку вже все готово, хоч завтра відкривай.

Українська сторона делікатно промовчала.
(Відповісти) (Thread)