?

Log in

No account? Create an account
Красноїльська маланка-2017 (2)/ Malanca la Crasna 2017 (2) - Екзарх Всього Існуючого в екзилі. — LiveJournal [entries|archive|friends|userinfo]
Blacky

[ website | "Замки і храми України" ]
[ userinfo | Блекопедія ]
[ archive | Раніше ]

Красноїльська маланка-2017 (2)/ Malanca la Crasna 2017 (2) [січень. 27-е, 2017|12:57 am]
Blacky
[Tags|, , , ]


Як завжди останніми роками - друга серія фотографій з маланки у Красноїльську.









Але спочатку буде не Красна, а Чудей. Їхали ввечері 13-го в Красноїльськ, в Чудеї натрапили на реальний корок з машин в районі церкви - будинку культури - сільради. Щось відбувається!


Так маланка ж. Чудей в центрі Сторожинецького району - і маланка тут така... середньозважена. Все є - і кози як в Ропчі, і бахрома як у Великому Кучурові, і очеретяні ведмеді та "Урсу" як в Красноїльську.


Фотографії нічні і жахливі, у мене об'єктиви на інші не здатні.


От якраз ведмеді пішли за циганами кудись далі, в темні вулиці.


Картинка, яка є лише фотодоказом, що в Чудеї є кози. На більше така якість і не претендує.


Але маланка там численна - і народу її побачити виходить повно. Деякі, чула, приїхали сюди з райцентру та інших сіл. Сюди, не в Красну. В Красну з райцентру приїздять теж, але переважно поліцейські: і пріуси, і скромніші машини траплялися того вечора в Красноїльську на кожному кроці.


Влада вічно боїться ексцесів у наймасштабнішій маланці країни - але їх немає. Маланка закипає, хлюпотить бризками, хлопці парують - але вся ця дика енергія бачить рамки, невидимі нам, невидимі будь-якому оку. І не виходить за їх межі, як не покидає своєї крейдяної пентаграми дух Люцифера у якомусь другосортному готичному романі. Це от Дял нічний.


А це Сус, хранителі місцевої автентики.


Маланка гупає барабанами, тупає ногами, кричить ще не захриплими юнацькими голосами (хрипіти вони будуть потім, пізніше, а о десятій вечора і місяць на небі ще всесильний, і горлянки не зірвані співанням на морозі). Маланка методично йде від хати до хати: перша зміна.


Друга чекає на свою чергу. Черга прийде, коли 13 січня на календарі зміниться 14-м. З першої до другої ночі в Красній запанує тиша - а далі все закрутиться з новою силою і новими маланкарями.


За маланкою біжать дітлахи: повно дівчат, повно малечі, котру мама в нічну маланку ну ніяк відпустити ще не може.


І дітям Красноїльська можна позаздрити.
Щедро прикрашати на новорічні свята ВЕСЬ двір - народний буковинський вид спорту, і чемпіонська збірна живе у Красноїльську. Нє, палахкотять гірляндами і Припруття з Динівцями, і Хотин з Чернівцями. Нє, ялинки на балконах, діди морози у вікнах і снігові баби з носами-морквинами трапляються і в Горбовій, і в Куликівці. Скрізь. Часом є окремі будинки-чемпіони, всі в гірляндах, як маланкарі з Маршинців - прекрасні, як хатинки з новорічних реклам. Але Красноїльськ сяє ВЕСЬ. Всі хати прикрашені, всі. Ось ця зверху - середньостатистична, є краще прикрашені, є бідніше. Коротше, під місячним сяйвом Красну можна без гриму знімати для святкових роликів - настільки все навколо класне.  (І знову шкода, що мій фотик того передати не годен).


Дітям ввечері на маланці і класно, і гарно, але не все так рафіновано-чудово. В пляшці від коки не кока, а маланкарям поруч ще немає не те що 18, 16 років. Доза мінімальна, але все одно - мені цього не зрозуміти. Румуни - нація з давніми виноробськими традиціями, але то ті румуни, румунські. Наші не гребують важким алкоголем - як і слов'яни.
Пацанва у кучмах потім запропонувала по ковтку оковитої двом сором'язливим дівчаткам, які стояли поруч. Дівчата відразу відмовилися. Молодчинки.


Вечірні пошуки маланки - такий самий квест, як і гасання Красноїльськом вранці 14 січня. Виходів два:
1) йти на звук - маланку чути за добрий кілометр;
2) йти до хат-піт-стопів: місць маланкарського перепочинку. По ідеї, ці хати можуть бути різні, але з власного досвіда знаю, що кілька хат на Путні чи Дялі завжди, з року в рік, є такими піт0стопами. Туди рано чи пізно підтягнуться інші.


От якраз один з піт-стопів Дялу.


Відпочивають ведмедики.


От костюм доробляють, дошивають.  Ведмедя майже не видно, хіба кросівки стирчать з-під соломи.


Вночі трапляються дива. Як от цей сяючий ведмідь з Дялу.  Так, це взагалі неавтентично (як і оті квіти на лапах-крилах), але ви б бачили, ЯК воно виглядає у темряві :о)


А в іншому нічна маланка мало відрізняється від ранкової: ті самі персонажі, ті самі танці, ті самі звуки.


Та сама "Охота 250 гр" (грамів? гривень? грошей?) - так я вперше побачила власника ресторану у центрі не в ролі господаря, до якого завітала маланка, а в ролі перебраного. Он він, з флягою в руці.


Чого вночі точно немає, так це платформ. Ці будуть їздити по вулиці Штефана чел Маре тільки 14 січня.


Але в Красній платформи далеко не такі, як у Горбовій чи Чагорі з Коровією. Вони так, петрушка на страві, не страва.


А страва там настільки смачна, що її і без петрушки бочками їв би. Ні, немає нічого енергетичнішого і містичнішого за красноїльську маланку. Ніякі рок-фестивалі, ніякі спортивні змагання не зрівняються - а там теж адреналін лупить на повну котушку.


Побачити маланку вдень і вночі варто, напевно, всім з сякими-такими фотоамбіціями, але без крутої фототехніки.


Бо дуже важко часом дати собі відповідь: це ти сама на подію хочеш - чи зудить фотоапарат вигуляти?


Ой не знаю, чи їздила б я на "Стародавній Меджибіж" чи свято хліба в Гусятині, якби у мене не було фотоапарату. Не знаю. Я натовпів не люблю  з дитинства, мій єдиний антидот на юрбу - фотоапарат в руках. Без нього буде некомфортно.


А вночі мій фотик річ майже непотрібна. бо робиться огого що, а виходить в результаті якась фігня. Спалах вбиває містику, робить картинку пласкою. ISO 6400 - то це не просто зерно, це вже проросле зерно, це вже зерно-підліток, на котрого завтра вже час комбайни випускати.


Ну то ось він, момент істини: на маланку вночі все одно захочу ще. Значить, сама хочу, я хочу - не кенон. Значить, таки люблю.


Не так, звісно, як люблять вони - до такого присвячення себе ритуалу, такого devotion нам, чужинцям, не дорости.


Вони співали свою Hora Unirii, давній гімн Румунії на слова Васіле Александрі, навіть коли за це в Радянському Союзі їм загрожував строк і інші санкції. Їх ганяли - але вони співали все одно. Звідти, з тих ганянь, і ноги ростуть у стрічок кольорів румунського прапора. Тут, в Красній, живуть румуни - і пишаються цим. Вони не просять Басеску ввести війська, їхня румунська досить сильно відрізняється від румунської в Стражі чи Вікову де Сус по той бік гір - хоча до Вікову-де-Сус лише 10 км через все ще нечинний КПП. Але вони румуни - і вони шанують свої звичаї так, як ми не вміємо.


От що заставляє розумного студента факультету міжнародних відносин ЧНУ щороку мудрувати над костюмом Жида, самому виготовляти з пап'є-маше маску (а вона часом тисне і натирає обличчя до крові!) - і цілу добу ходити рідним седищем з маланкою?


Де Ведмеді беруть силу витерпіти від своїх Циганів всі оці знущання - і як вони взагалі живі лишаються після отакої їзди животом по асфальту - і ще раз, і ще, і ще?


А Цигани? Що гріє їх у зимові морози аж так, що вони дефілюють топлес? (ну там не без спиртного, ми вже в курсі. Але ж це не "роздягнувся для кадру, сфоткався, закутався і пішов далі" - ні, вони там ДОВГО ходять. Годинами. Взимку. І всі живі потім).


Чому ну нічого перверзивного немає у факті, що раз на рік молоді чоловіки вдягають жіночий одяг, беруть сумочки і ходять у такому вигляді до всіх-всіх сусідів? Ще й з ляльками в руках.


І найважче питання. Що заставляє юнаків брати на себе дику, колосальну відповідальність - і йти у Команданти? Ось Георгій Дарічук. Красивий, з модною зачіскою, фотографує непогано - от приміряйте цей образ на якесь велике місто, і він собі цілком у ньому буде на місці. Але хто з красивих і модно підстрижених міських фотографів погодиться бути Циганом, Ведмедем, Королем - щоб потім нарешті стати Командантом, збирати всю цю пістряву, яскраву маланку під свою оруду, керувати нею - і малими хлопчаками-калуцами, і дорослими дядьками-перебраними. А ще посада Команданта - це великі (справді великі, багатотисячні) фінансові витрати. І хлопці йдуть на це! Не лише через жеребкування, а й добровільно.


А цей путнянський Циган - Ніколає Плешка. Тут він у сажі і дуркує, але я бачила його виступ в Сучаві - там був ну зовсім, зовсім інший чоловік переді мною. В народному одязі, серйозний, впевнений, він читав дооооооовжелезні уратури біля сучавської примарії. Я дивилася на молодого чоловіка з борідкою і ніяк не могла згадати, де ж я його вже бачила, коли. Вже вдома зрозуміла, що один з найекспресивніших путнянських циганів  і солідний господар з виступу в Румунії - та сама особа.


То що заставляє їх ставати іншими? Самі хлопці часом згадують про духів предків, які все ще десь тут, в цих горах. Дехто вірить, що власне вони, безтілесні і невидимі, раз на рік повертаються до рідної Красної - за допомогою маланки.


Я прагматична і атеїстична, я не вірю в потойбіччя. Ту безмежну енергію, якою вибухає саме повітря у Красній на маланку, я пояснюю собі іншими причинами. Зовсім іншими.


Але я глибоко поважаю credo тих, хто в це вірить.
Я навіть можу підіграти їм маленькою історією. Вона в двох коротких частинах буде.



2 січня ми поїхали на маланку в Тернавку. права в нас свіжі, місцевість незнайома, коротше, Мік припаркувався в канаву. Машина велика, важка, кемрі. Ну, що робити. Зупиняємо дві місцевих автівки, п'ятеро молодих чоловіків по 20 з чимось років, один дядько за п'ятдесят, один Мік. Сім чоловіків хвилин 20 виштовхують машину з канави - дуже важко, ну ніяк не виходить. Я вже боюся, що доведеться викликати евакуатор, але семеро чоловіків машину таки виштовхали на дорогу.


13 січня, ніч, Красноїльськ. Мік припаркувався куди? В канаву. Поруч два Цигана-маланкаря - діти, підлітки. Ось ці з кадру, здається, але можу помилятися. Машина велика, важка, кемрі. За дві хвилини машина вже на дорозі. Мік казав, просто припідняли нашу тойоту - і все. Вдвох.
Висновків не буде, вони тут зайві.


А нє, можна трохи і висновків. Кадр зроблено за секунду до того, як ми з Доріноюк Гакман зіштовхнемося - і я підсковзнусь і впаду. Дуже невдало. В мене до цього часу ліва нога збоку багряно-синя. Там синяк величиною з Америку. Це було в перші хвилини мого приїзду в Красну 14.01 - але я взагалі не відчула ні болю, ні якогось дискомфорту. В мене навіть артроз відступає у Красній.


Там неважко підсковзнутися, бо всі до єдиної бічні вулиці у Красноїльську - скло. Мене дуже дивує, чому у селищі, де живуть такі хазяйновиті і неймовірні люди, не посипаються доріжки в найважливійший день року.


Фотографувати 13 січня було важко ще й через це - ну шалено було слизько, неймовірно.


Тому 14 січня я приїхала підготовленою. Взяла саме стійке взуття, нацепила на нього льодоступи з Аліекспресу. В результаті цокала льодоступами по кризі як кінь, на мене люди озиралися - але таки впала. І хоч би що.


Ох ще скільки картинок лишилося :о)


Один з самих моїх улюблених циганів з Путни, Васіле, вже скоро домаланкується: кажуть, невдовзі одружиться. І як він буде жити без маланки? Та буде маланкувати, точно. Так, напевно, вже не Циганом.


Але є інші ролі. Дід і Баба, приміром.


Хоча, чому і не Циганом? Це ось теж Цигани. Дорослі, не підлітки, не юнаки.


Щось я сумніваюся, що і ось ці в кадрі - неодружені. Та ну.
Тут вже головне - з дружиною правильно домовитися на цей рахунок.


О, ще Циган зі старої гвардії. Я пам'ятаю його з 2010 року, давно вже - і зовсім не змінився, зовсім.


Пам'ятаю ось цього Цигана років зо три-чотири тому. Худенький хлопчина був, зовсім ще дитина. Виріс.


Ось цей Циган з коритом - такий класний, теж здавна знаю. А по імені - ні. І спитати найчастіш не виходить - у них робота, у них маланка, що ж я буду зі своїми братаннями лізти?


О, знакомий за багатьма маланками (від Швейцарії до Бабина) елемент калатання всім чим тільки можна - в красноїльському варіанті. Голосний дядя, всі злі духи вже давно втекли у ліс.


Гримування на ходу, не зупиняючись. Саме тому на деяких з Циганів висять брудні чавунні казани.


Серйозний такий Дял.


Найслухняніші маланкарі - Царі і Цариці.

Про хороше було багато, давайте про погане. Кордони. Їх значно менше, ніж у попередні роки, але вони все одно є. Ось цей у Череші. Піратство на чужій маланці.


Свій коптер я на маланки не беру, там би з фотиком впоратися, але люди були з дронами. Дивилася потім прохід Верхньої Путни по Штефана чел Маре - і побачила те, чого не бачила вживу, але про що писали в коментарях на фб. Дуже, дуже, ДУЖЕ мерзотну і неприємну річ. Цигани таки переступили за рамки людяності і моралі цього року. Враження лишилося вкрай гнітюче. Настільки, що наступного року хочеться десь загубитися в Тражанах (я їх цього року взагалі не бачила) чи Сусі, аби не зіштовхнутися з таким.


Та й взагалі - ходіння на маланку дворами має безліч переваг. Так, там маланкує не весь кут одразу, а лише певна його частина, але все одно це цікаво.


Ще з мінусів: чомусь власне на нічній маланці було ну дуже вже багато матюків. Може, то мені так не пощастило, не знаю, але я до мата ставлюся негативно, мені це ріже вухо. Так що наївно сподіватися, що якщо в Красноїльську розмовляють румунською, то від російської обсценної лексики вулиці селища вільні. На жаль, ні.


Ну і досить про неприємне.


О, креативний Ведмідь: відразу зрозуміло, де його Циган знайшов. В капкан тому що потрапив!


Малі-малі, а булава-машука вже солідна.


І знову згадала про льодоступи. Хочете в Красноїльськ в 2018 році - замовляйте вже. Хто його знає, яка буде погода.


Або ходіть лише центральною вулицею. Соломки там вже підстелили.




Зброю свою Цигани виготовляють самі. Це бутафорія все переважно. Ні, залізна, але бутафорія.



В горах біля Красної є кілька джерел з дуже хорошею водою, у тому числі й мінеральною (солоною на смак). Може, добра вода - одна з причин того, що у краснян прекрасні зуби.




От ідете ви на роботу, а поруч ідуть вони. Ніде це неможливо уявити крім Красної. Але й на роботу більшість краснян 14 січня не ходить. :о) Красняни йдуть на маланку.

І ви теж про це подумайте. Я не агітую. Але подумайте.


Вона щось змінить потім всередині, гарантовано.









Я з Василем Барбуцею.




Все :о)
ПосиланняВідповісти

Comments:
[User Picture]From: brenik
2017-01-26 11:25 pm (UTC)
эх, надо будет как то поехать, увидеть это своими глазами )
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: galinaaksyenova
2017-01-27 12:46 pm (UTC)
Аааа, як я всього цього хочу!

Нормальні нічні фото, як на мене. Але ж завжди хочеться кращого. Штатив, мабуть, допоможе тільки фотографувати хатки. Може, спробувати з зовнішнім спалахом?

Цого ведмедя з сяючими крилами я фотографувала наступного дня десь о 16й. Зовсім діти і він, і його циган - невже виходили добу без відпочинку?
Костюми - це вище за моє розуміння. Бачила королеву - хлопець в гаптованій вишиванці та жилетці, дуже гарних, його розміру - явно не маминих і не бабусиних. Ладно, зробити ведмедю крила - але вишивати вишиванку заради однієї ночі на рік!
В гірських духів вірю, якщо там був в них легко повірити))



(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: kamienczanka
2017-01-27 03:02 pm (UTC)
в мене нема штатива, нема зовнішнього спалаху, нема портретника і так далі. Хоч я і заробляю репортерською фотографією, але у мене лише тушка і два об'єктиви - кенонівський ширік (номер два, перший розбила в Львові) і тамронівський універсал (номер два, перший заносила за кілька років експлуатації до смерті). Тушок дві - одну розбила у Франківську, купили другу, а потім перша раптом ожила. Сама, без ремонтів. Тільки спалах вже не працює. І та друга тушка-Лазар багато років жила собі в Москві, Мік на неї навіть у 2012 р. купив об'єктив дальнофокусний. Об'єктивом він користувався рівно один раз (http://kamienczanka.livejournal.com/226132.html), далы поставив на полицю. Через кылька ркоыв я поцыкавилася, як там той об'єктив - а він вхяв і здох. На полиці. Без експлуатації. Сам по собі. Мік нашось мені його трупик сюди привіз.



Вишиванки заради однієї ночі на рік не вишивають. Тут на свята часто вдягають народний одяг. Кілька років тому співачка родом з Красної знімала ан малій батьківщині кліп, все село вийшло на полонину у вишиванках.


Малий сяючий ведмідь мав ходити до першої ночі, а далі точно мав час на сон години до десятої, поки ходила друга зміна.
Так а де ж вас висадили? з фоток не зрозуміло.
(Відповісти) (Parent) (Thread)