?

Log in

No account? Create an account
Коляда в Боянах-2017 (DE CRĂCIUN - 2017 LA BOIAN) - Екзарх Всього Існуючого в екзилі. [entries|archive|friends|userinfo]
Blacky

[ website | "Замки і храми України" ]
[ userinfo | Блекопедія ]
[ archive | Раніше ]

Коляда в Боянах-2017 (DE CRĂCIUN - 2017 LA BOIAN) [січень. 8-е, 2017|01:37 am]
Blacky
[Tags|, , , , ]

Неподобство! Красноїльська маланка все ще не у Списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО!

Це буде дуже короткий пост.





Бо ось ця картинка каналізаційних соплів у каньоні найкраще ілюструє погоду сьогодні, 7 січня 2017 року. В царстві криги не до фотографій.



На різдві в Боянах цього року я була всьоме - якби не погода, ми б вибрались-таки на гуцульську коляду. Але в нас (в Міка насправді, бо я так і не почала водити нормально) свіжі права, до гуцулів в сердаках кілометрів 190, за вікном -19 (за відчуттями -26) - плюс обіцяли снігопади на весь день.
Снігопади пішли кудись в інше місце, цілий день світило сонце, але воно мало допомагало.


Траса виглядала переважно ось так: сніг з лівого узбіччя дуже хотів потрапити на праве - і перетікав туди через асфальт білими струмочками. Knock-knock, why did chicken snow crossed the road? Ми не знали, але йому це було потрібно. І він біг. Дорога здавалася живою.


Тому оптимальним вибором були Бояни: 69 км по знайомій трасі можна подолати навіть в царстві снігових струмків.
Подолати можна, а далі що? В машині пічка і тепло, надворі сама арктична погода, яку бачила в житті: холод і різкий колючий вітер.


Я робила короткі, хвилин на 10, забіги до маланок - і поверталася на задубілих ногах і з посинілими пальцями у рукавицях відігріватися. А вони - вони йшли трасою, вони заходили у двори, вони танцювали, вони робили все так, як має бути на різдво у Боянах - і не зважали на погоду. Чи хоча б робили вигляд. Це вам кадр про вітер. Більше всього шкода вуха Вершника.


А перебрані ж переважно юнаки і хлопці! Герої - я без жодної іронії. Коли ритуал виконують навіть під час форс-мажору, ритуал по-справжньому живий.


Я малодушно втікла через годину - маланка на Північному полюсі виявилася випробуванням не для таких кисейних баришень. Бачила тому лише три групи колядників. Ось цю, з давним-давно знайомим (візуально) комендантом у кожуху, самим завзятим і відданим ритуалу комендантом Боян. Кажуть, зараз він вже наш, кам'янецький. Він молодець.



Ось ці, де Челядники з пав'ячими пір'ями у капелюхах, були наступними - їх почула здаля. Челядники свистіли у свитски з усієї сили, оркестр приборкував на морозі метал - а я полетіла до супермаркету, повз котрий вони вже йшли. Урочисто йшли і з гідністю - а машини чекали. Так мусить бути в цей день у цьому місці.


Найчастіше більшість маланок складаються з двох частин: чистої, без масок (як колядники вгорі) - і діганії, нечистої. Це хулігани від ритуалу, вони в масках (про маски з пап'є-маше тут давно забули і ходять всі ці сім років, що я сюди їджу, путінами, тимошенками і іншими мордами з магазинів). Так як натовпів на вулиці у центрі цього року не було (-26 за відчуттями плюс вітер), то і на нечистих флібуст'єрів у масках я не сподівалася. А були - стопили машини, дуркували, вдовільнялися просунутою у вікно гривнею.


А, ну так от. Одна група йшла дорогою і потім танцювала біля будинку культури.


Друга методично обходила двір за двором (цікавий нюанс - вони це роблять не зовсім за гроші. Хтось з господарів виносить якусь копійку, хтось ні - але ритуал на те і ритуал, що хлопці прийшли виганяти з обійсть злих духів, а чи будуть присутні прицьому господарі, не так і важливо. Щось схоже і у гуцулів, тільки ті ще далі пішли - і заходять навіть у хати, де давно вже
ніхто не живе).


(ось тут господар визирає з дверей якраз:))


Але політ-чорти на дорозі і дві групи колядників - дуже мало на велетенські Бояни + Припруття. Де ж інші? Не чути нізвідки ні свистків, ні оркестрів.


А ось де! Основну частину святкувань вперше на моїй пам'яті пренесли всередину будинку культури.
Там і люди були. і колядники, і навіть ряджені полишили свій міні-рекет і прийшли сюди.


Знімати у приміщеннях я не люблю, у мене жодного світосильного об'єктиву. Тому покрутилася ще там хвилин зо 20 - і поїхали додому.


І от ще кілька кадрів зі святкувань різдва по-боянівському.


Знову кадр про вітер.


І цей теж.


Музиканкти - ще одні герої дня. На морозі губами до металу - ой, навіть думати боляче.


Ці так гарно йшли! В такий мороз! В такому незручному взутті (набитому листями з кукурудзи)!

Візуально Бояни - ну ДУЖЕ багате село. Там велетенські віли з великими дворами. Часто на подвір'ях статуї, тут он чи то фонтан. чи то басейн.



Ще кадр з БК.



Я не знаю, як ставляться до цих рекетирів водії, котрі не в курсі про свято у селі. А сьогодні ж не було ні сцени, ні юрби, ні музики - і про свято так просто і не здогадатися. Не знаю. Ну дуже мене це дратує.


Перебрані в масках і перебрані без них танцюють перед БК.


І все :о) Наступного разу таки хочу глибоко у гори. :)
ПосиланняВідповісти

Comments:
[User Picture]From: taras_ermashov
2017-01-08 10:30 pm (UTC)
Якось Непал нагадує (ці перші, у намисті). Потужні традиції в українців.
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: kamienczanka
2017-01-08 11:02 pm (UTC)
В українців поза Гуцульщиною потужних традицій практично не лишилося, на жаль. Бояни населені етнічними молдованами.
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: taras_ermashov
2017-01-08 11:56 pm (UTC)
Нічого - все спить у народній генетичній пам'яті і прокидається фактично в автентичному вигляді (з поправкою на епоху, звісно) навіть через десятки поколінь. Як те ж козацтво, що було жалюгідним стьобом-підробкою на службі в пройдисвітів у колоніальній країні 90-х - 2000-х, обсміяне всіма постмодерністськими публіцистами, раптом зовсім несподівано щиро проявилося на ЄвроМайдані (у побудові січей-укріплень абсолютно непричетними раніше до такої чи навіть наближеної до неї діяльності людьми), а пізніше - і на війні (випадок Сліпака - одне з яскравих свідчень такої проявленої пам'яті).
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: kamienczanka
2017-01-09 12:00 am (UTC)
супер написано. Хочеться, щоб це було правдою.
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: taras_ermashov
2017-01-09 01:42 am (UTC)
Я ж науковець-історик на даний час (з 2004 р.) - тож це не романтичні фантазії, а нормальні історичні спостереження, підкріплені джерельною базою. )) У кризові моменти існування живі істоти (а соціальні утворення теж можна зарахувати до них) завжди повертаються до своїх етноментальних, поведінково-традиційних тощо витоків. От як нині: ми, наприклад - до своїх, і так само - північні сусіди (багато хто помилково витрактовує цей процес як здичавіння, але це насправді, як і у нас, "відновлення стандартних налаштувань"). :-)
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: kamienczanka
2017-01-09 08:18 am (UTC)
Круть. Але візуально помітно повернення до радянської естетики і салатів з майонезом. Хоча, може глибинні прошарки підсвідомого прокидаються лише у по-справжньому кризові часи.
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: taras_ermashov
2017-01-09 10:17 am (UTC)
Так воно і є. Аварійна система вмикається, якщо провести просту аналогію.
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: kamienczanka
2017-01-09 11:31 am (UTC)
але чому у румунів вона і не вимикалася? Повага до народного костюму, прапори на хатах, шанування звичаїв, багатогодинні концерти народної музики в прайм-тайм - чому вони це все зберегли? і хорвати, і турки, і греки...
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: taras_ermashov
2017-01-09 06:02 pm (UTC)
Вони всі не зазнали такого цілеспрямованого і густого "вогню на знищення"...
(Відповісти) (Parent) (Thread)