Blacky (kamienczanka) wrote,
Blacky
kamienczanka

Красноїльськ - Путила: 2 - 1

Була. Бачила. Мушу розказати.
Гуцули будуть проти.
Красноїльська Полонина 2011
Сьогодні (ні, вже вчора - 5 червня) місце моєї зимової сили, Красноїльськ провів вівчарів на полонини.
Районне свято проводилося вперше - і не без оглядки на сусідню Путилу з її вже напрацьованими традиціями і завченими до автоматизму сценаріями.
Красноїльськ можна зрозуміти: на Буковині він був вже ЧЕТВЕРТИМ проводжальником на літування. Тренд.
В нього все получилося з першого ж разу.

Красноїльська Полонина 2011

А ціни на бринзу були просто-таки демпінгові - 45 гривень за кіло овечої, це дешево.
Красноїльська Полонина 2011

Красноїльськ ще повівся як джентельмен: Банилів Підгірний і Мигово виводили свої не надто численні отари в одинь день з Путилою, переплутавши карти вівцям і вівчарам.

Я була лише в Путилі, мені особливо і порівнювати - крім неї - ні з чим. Але. Як казала тележурналістка О., "В Путилі нема овець, а є забава. В Банилові є вівці, а забави нема".

Красноїльська Полонина 2011
В Красноїльську було все.

Красноїльська Полонина 2011
Так, напевно, невірний коханець, раб гормонів, вибирає нову пасію, забувши про давню, з якою все починалося, з якою все устаканилося, яка вже трішечки стає навіть самопародією.

Красноїльська Полонина 2011
Це жорстоко і несправедливо, але це називається "здоровою конкуренцією" - і мусимо вірити назві.

А починалося все вранці - з полонини.
Красноїльська Полонина 2011
На картинці ми бачимо полонину якою вона є до офіційного початку свята. Ніяких ще артистів і гостей - лише копиці сіна і вівці міліціонери, які охороняють оті копиці.

Красноїльська Полонина 2011
Крім завчасно привезених журналістів по полонині ходили ще юні артисти з сіл Сторожинеччини. Вранці вони ще навіть не дуже страждали від своїх вовняних шкарпеток і теплих кожушків - і раділи атракціонам, кулькам і іншим дитячим радостям.


Народні промисли і інші ведмеді та в'язані ягоди.

Красноїльська Полонина 2011
На репетиціях можна було роздивитися строї Сторожинеччини - тут все інше, тут... Ну блін. Це ж Красноїльськ, мені тут традиційно подобається все - і костюми теж. Багато мережева, монохромність, стриманіші орнаменти. Гуцулія близько, це відчувається, але це не гуцули. Це румуни.

Красноїльська Полонина 2011
І українці. І поляки - от вам кадр з презентації Нижніх Петрівців - шляхетного вигляду полька вітала віп-делегацію польською, румунка - румунською, українка - державною.

Красноїльська Полонина 2011
І гуцули на Сторожинеччині є - вже згаданий Банилів Підгірний, саме східне гуцульське село в Карпатах.

Красноїльська Полонина 2011
На банилівському стенді (якщо ЦЕ можна назвати стендом, а не кімнатою) було відразу зрозуміло, як це класно - НАРОДИТИСЯ гуцулом. Лежати в дерев'яній колисці на овечому хутрі, зростати на бринзі і гуслянці, слухати трембітарів десь там далеко.


Щось я все відволікаюсь.




Красноїльська Полонина 2011
Велосипеду Красноїльськ не придумував. Було... ну, очікувано. Народна самодіяльність і кухня були напоготові (на фото - напоготів від Давидівки).

Красноїльська Полонина 2011
Райони області і села власне Сторожинеччини робили свої палатки-презентації.

Красноїльська Полонина 2011
Торговці з найрізноманітнішим крамом зайняли свої кілька рядів місць.

Красноїльська Полонина 2011
І от вам ПЕРШИЙ ГОЛ у ворота Путили: МІСЦЕ.
Воно було гірське, його було багато, це не був стадіон, котрий - що на ньому не проведи - все зведе нанівець своєю штучністю. І торговцям на галявині теж зручніше, ніж на дорозі.

Красноїльська Полонина 2011
Місце знаходилось НАД Красноїльськом - і тому туди було ОРГАНІЗОВАНО ПІДВІЗ ГЛЯДАЧІВ. Буси курсували зі Сторожинця до місцевого ДОК, а від деревообробного комбінату - на полонину. Організація розумна і неочікуваног сильна, європейська.
Ні, конями знизу не возили. Це так картинка, для краси.

Красноїльська Полонина 2011
Наступний гол - мульті-культі, те саме, котре крахнуло в Європі. Свято було двомовним, а націй було ще більше.


Строкатіший натовп, задирикуватіші музики - кожний оркестрик намагався переграти сусідній.




кадри для дівчинок - подивитися на мереживо, на капчики, на пав'яче пір'я на капелюхах. Порадіти деталям.

Красноїльська Полонина 2011
Щоб звіт не перетворювався на єлєйну патоку во славу Красноїльська - от вам і мінус. Трембітарі були, але в них були не трембіти. В них були ринви. Звучали вони теж відповідно - ну вийдіть на двір і подуйте в найближчий водостік. Така сама какофонія вийде.

Для проформи треба нагадати, що саме в такі ринви дудять і расові гуцули в Kриворівні.

Красноїльська Полонина 2011
Ще один мінус Красноїльську вліпила природа: стояла нестерпна спека. Я з пекла Шрі-Ланки вернулась без вимазування в сметані (де б я там сметану взяла), а сьогодні отримала дику таку колгоспну засмагу і годую руки кисломолочними виробами. Пече.

Красноїльська Полонина 2011
В мінус не зовсім зараховується, але все-таки треба сказати: сценарій трішки змавповано. Теж ватаг, теж нагородження під фанфари, теж смолоскип, теж до ватри на конях (навіть ватра, як в Путилі-2010, була попередньо облита бензином).

Красноїльська Полонина 2011
Хвої зате в Красноїльську не було. Горіло яскраво, диміло не сильно, горіло ТАК ДОВГО, що вже і натанцювалися навколо безбожно обпікаючої ватри, і на конях наскакалися - а вона все горить.

Красноїльська Полонина 2011
Розсипається, але горить. Кінець кінцем плюнули на ритуальні хороводи навколо вогнища - і розійшлися хто куди. Ватра догоряла самотньо.


Сторожинецькі юні спортсмени показали клас в всіляких боротьбах (я в них чесно не розбираюся:о)). Юні красноїльчани дивились з заздрістю. От якою мусить бути пропаганда.
А спортсменам тренер дозволив вдягнути неуставні і анти-японські шкарпетки. Бо татамі просто палило п'яти дітлашні.
Мені було цікаво, я люблю спортивні заходи.

Красноїльська Полонина 2011
Наступний плюс Красноїльська, великий - КОНІ ТУТ КОНІ, а не новорічні ялинки.
Красноїльськ, якщо ви це прочитаєте, наступного року (а вже зрозуміло, що свято стане щорічним) нехай ваші коні так само залишаться кіньми! Це кльово, справді кльово. Вінок з чогось вічнозеленого - і ошатно, і непаскудно.

Красноїльська Полонина 2011
Канапе?

Переходимо до найсмішнішої частини дійства - до ритуальних візитів губернатора в села-палатки.

Я навіть трішечки заповажала Михайла Папієва - такої витримки і такту в мене б не набралося. В кожному закутку - наступне село, в кожному селі дають цілувати коровай, наливають якоїсь самогонки (губернатор відмовлявся весь час, я його розумію) і підносять якусь ковбасу (теж переважно відмовлявся).
Здається, в нього є якийсь піар-менеджер - і він випрацював вже певний сценарій. Треба зайти, нюхнюти, поцілувати, потиснути, підійти до стенда - і хапнути щось на стенді, без різниці що. Аби взяти в руки. Серветку, рушник - без різниці.
На другому фото видно, як пан Папієв уважно (і довго, повірте) вивчає книгу. Що, не смішний кадр? А я заливалася. Губернатор з Запоріжжя. А книга румунською.
Але ритуал "накладання рук очільника ОДА на предмет сільського стенду" має виконуватись обов'язково! (боюся навіть уявити, що роблять з такими предметами після виставок. Сподіваюсь, їх хоч не їдять)

Красноїльська Полонина 2011
Останнім селом в презентаційній лінійці Сторожинеччини був Банилів Підгірний. Губернатор до стенду - а там хопа, ніяких серветок з книгами. Там трилітрові слоїки. Довелося стояти зі слоїком і позувати зі слоїком.
А шо робити.
Так гуцули надурили губернатора.
І подарували йому меду. Слоїк. Трилітровий.


Народ наш генетично владу ненавидить, вдома її тихо (або голосно, хто як) матюкає, але стикаючись з владою в реалі, відразу починає плескати в долоні, щось співати, пританцьовувати і радіти. Майже щиро.
І лише вряди-годи якийсь чолов'яга-скептик почне сміятися з танців навколо чиновника.

Красноїльська Полонина 2011
Хоча танці - це ж добре, це здорово.

Красноїльська Полонина 2011
І музика - це теж кльово. І слоїки.


На сцені тим часом виступав дует "Писанка". В його солістки чудовий голос і здатність перетворити обличчя в суцільну посмішку. Не дуже щиру - це ж артисти, але посмішку.





Фестиваль сягнув на той момент апогею, спека теж. А ось цей дідок так витанцьовував, ух. Молодець.

Красноїльська Полонина 2011
Плавно підбираємося до наступного плюсу Красноїльська:
СПРАВЖНІ ВІВЧАРІ ПО-СПРАВЖНЬОМУ ДОЯТЬ СПРАВЖНІХ КІЗ І ОВЕЦЬ. Там не декоративні овечки поруч, а ціле стадо.

Красноїльська Полонина 2011


Ще фестивальні картинки. В лотереї розігрували кількох овечок, бочку бринзи і всякі інші типово-гуцульські речі. Баранчиків здивовані переможці транспортували хто як: хто на поводку (баранчик впирався), хто на руках - так швидше. Були змагання з армреслінгу. Теж на якийсь приз.

Красноїльська Полонина 2011
Ще одна овечка дісталася переможцю в національній румунській боротьбі тринта (якщо помилилася зі словом, виправте мене). Там треба повалити супротивника на землю - і на борці має бути пояс, от і всі правила.

Красноїльська Полонина 2011
Про те, що катали на конях, і говорити не приходиться - катали, катали.

Красноїльська Полонина 2011
Найбільше раділи дітиська - нечасто, напевно, в гірські села приїздять парки атракціонів, і ярмарок - суцільна спокуса.

Красноїльська Полонина 2011
Зі спокусами на святі було кому боротися. lekssus, дякую її за допомогу, пояснила мені. чому так багато міліціонерів. Ну, я в принципі здогадувалась. Бо таки ж не дарма в Красноїльську є те ЩОСЬ, та енергія, яка зриває дах мені вже три роки поспіль. Енергію часом доводиться контролювати.

Красноїльська Полонина 2011
Шкодую, що мене не вистачило на більше - згоріла, втомилась від спеки.

Красноїльська Полонина 2011
Бо багатьом, справді багатьом це свято було в кайф, дикий такий кайф, класний. І останній плюс Красноїльської Полонини: гарна картинка для фотографів. Направду гарна.

Красноїльська Полонина 2011
За рік, напевно, на тому ж місці.

І таке, технічне: знову часом ліплю на фоти копірайти - бо знову крадуть. Ображає таке :о(.

Красноїльська Полонина 2011

Ах, і обіцяне питання: а от якщо не ліниво, дайте відповідь (чисто базуючись на візуальному): що яскравіше-цікавіше - Путила чи Красноїльськ? (варіант "Вівці тхнуть, бринзу ненавиджу, нашо мені ваші буковинські колгоспи" допускається, звичайно, але я його щиро не розумію %о))


Мій репортаж на Укрінформ
І на УНІАН
Tags: krasnoilsk, Буковина, Красноїльськ, Літо, Фестиваль, Фестивалі
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 109 comments
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →