Blacky (kamienczanka) wrote,
Blacky
kamienczanka

Полонинська ватра - 48 раз

Одна з найцікавіших у світі речей - спостерігати, як прибуває мудрість. Особливо коли вона - власна :о)
Вчора, на 48-х урочистих проводах вівчарів на літування в буковинсько-гуцульській Путилі, це стало для мене відкриттям.
Полонинська ватра в Путилі 2011
Рік тому я побувала на проводах на полонину вперше - і залишила в жж досить дошкульний, але 100-процентно щирий і правдивий опис події.

Полонинська ватра в Путилі 2011

Цьогоріч я була вже добряче підготована до всіх мінусів гуцульського дійства (коні в дощику, сценарій ще радянських часів тощо) - і змогла зосередитися на плюсах. Вийшло розслаблено і задоволено :о)
Полонинська ватра в Путилі 2011

Давайте по порядку (дорогу до Путили проминемо - вона все так само в жахливому стані, а міліцейських кордонів на святі-2011 значно побільшало, вони були на кожному кроці, перетворюючи поїздку на щось виснажливо-нестерпне. Охоплені синдромом адміністративного восторгу майори міліції зупиняли всіх - а що робити з такою повнотою влади далі - не знали й самі. Але менше з тим. Вся Путила, вся Путильщина вже була на святі і прямувала до стадіону "Карпати" повз ярмарок.
Полонинська ватра в Путилі 2011

Вишиванки, бринза, ліжники, дерев'яний і глиняний посуд - все, як на більшості карпатських ярмарків. А покупці які:
Полонинська ватра в Путилі 2011

Абсолютний хіт продажів - дерев'яні троянди. Таке сподобатися може тільки гірцям, вибачте вже мені цю жорстокість. Ну і гуцульські народні матрьошки теж були, звичайно:


Нарешті потрапила в хату-музей Юрія Федьковича. Довго роздивлялася вишиванки на ярмарку - мені буковинська культура дууууже близька, замість своєї благенької вишиванки хотілося б чогось такого. Таке - в середньому за 1300=1500 гривень, а в кишені все одно ледве двісті :о) І вудз по 50 гривень, задорого...


Їхали довгенько - прибули якраз на кінець урочистої гуцульської ходи на стадіон. Попереду - музики. а на стадіоні вже чекають глядачі.


Боже, які ж вишиванки! В кожного гірського села - свої, всі різні... Кілька років тому виудила в уазіку Петтіфоггера диск автентичних (без обробок і оркестровок) карпатських мелодій, записаних на полонинах. Спитала, як музика - там все якісь фуярки були в інструментах. Сказав: "Ну так фуярить..." - і я впала. Ось це, здається, і була фуярка.




Поки тягнеться довга урочиста частина, є час порозглядати гуцулів. Вони класні.
Полонинська ватра в Путилі 2011

І танці в них класні, незвичні. Приготуйтесь, зараз буде багато - я дуже люблю народні танці :о)
Полонинська ватра в Путилі 2011

Полонинська ватра в Путилі 2011
І в мене ще й відео є:


Відео коротенькі, правда, але все-таки:


Тут подовше - народні гуцульські мелодії:


З цього боку (зі сцени) кадри яскравіші - але я ж лізла всім операторам в кадр, тому швидко ретирувалась:
Полонинська ватра в Путилі 2011

Вибирають ватага.
Полонинська ватра в Путилі 2011

В 2011 р. їм вшосте став зразковий ґазда, власник фермерського господарства в Усть-Путилі Микола Андрійович Штефуряк. Овець в нього понад 80 - це не так вже й багато, але є й корови, й кози. Плюс він справді фотогенічний і арстистичний - а це не кожний фермер може, зі сцени виступати.
Полонинська ватра в Путилі 2011

Ватаг з почтом зустрічає високих гостей: райдержадміністрантів тощо. Знаю в обличчя єдиного (М.Папієва, губернатора) - якраз рік тому я його відштовхнула від святкового столу, бо заступав мені кадр з ватагом :о)
Полонинська ватра в Путилі 2011

Знаєте, зміна влади відчувається навіть в святах. В нас вже другий рік поспіль відродили радянські сценарії святкування 9 травня - і щось подібне відбувається й в Путилі. Попередній очільник району, а зараз головний редактор районки "Карпати" Володимир Луканюк (класний, між іншим, мужик, розумний) раніше свята робив для гуцулів не лише традиційними, а й з сюрпризом: то повітряна куля зі Львова, то спортсмен-акробат з криму виконує трюки на трапі гелікоптера, що кружляє над стадіоном, то замість чучел кабанів возять на платформі живого страуса. Зараз все пішло по накатанному - за сценарієм десь так 1973 року...
Полонинська ватра в Путилі 2011

Може, тому (а може, через шалену спеку) артисти біля сцени відверто нудьгують:
Полонинська ватра в Путилі 2011

Полонинська ватра в Путилі 2011

Про затінок годі й мріяти - стадіон же. Рятуються ніжностями:
Полонинська ватра в Путилі 2011

Цікаво, чи не було спекотно в народних строях?
Полонинська ватра в Путилі 2011

Тим часом праворуч від сцени - виставка народних промислів вже не від торговців сувенірами, а від районів, плюс міні-полонина, плюс шашлики, плюс народні оркестри:
Полонинська ватра в Путилі 2011

а на сцені - танці, танці, танці:
Полонинська ватра в Путилі 2011

Час запалювати ватру:
Полонинська ватра в Путилі 2011

Цьогоріч це робили не бензином-керосином, як торік. І це добре:
Полонинська ватра в Путилі 2011

Палало так, що мало не здалося. В мене пробудився заритий десь в глибині шалений піроман, я раділа як дитина, а багато хто інший з преси тікав від полум'я подалі.
Полонинська ватра в Путилі 2011

Як і щороку, народні артисти утворили кілька кіл на стадіоні, найбільше - навколо ватри. Виходячи з обличь, гуцули раділи ватрі так само щиро, як і я:
Полонинська ватра в Путилі 2011

Полонинська ватра в Путилі 2011

Понеслося:
Полонинська ватра в Путилі 2011

Поки догоряють останні хвойні гілки, праворуч від сцени вже шикується колона з вершників і платформ. Минулого року це здалося мені насуванням апокаліпсису, цього року - ну, я ж писала: здається, я помудрішала. Відправляють урочисто на літування вже в 48 раз. Всі 47 разів до того їздили ці смішні, допотопні агітпропівські платформи - і для гуцулів це вже - ТРАДИЦІЯ, сама справжня. На проводах на полонину їздять чучела кабанів і машина пошти. Так треба. Ритуал.
Полонинська ватра в Путилі 2011

Кадри власне з кола пошани майже не відрізняються від минулорічних, тому краще покажу овечок зблизька. Вони майже так само чарівні, як мій кіт Барахло:
Полонинська ватра в Путилі 2011

Але ніякого кола пошани не буде без ватага попереду колони - і зі смолоскипом з вогня ватри. Ватагу дають смолоскип:
Полонинська ватра в Путилі 2011

Тепер і іншим вівчарям можна їхати:
Полонинська ватра в Путилі 2011

Стадіон зустрічає їх стоячи:
Полонинська ватра в Путилі 2011

Серед вівчарів є підлітки, навіть дівчинка була.
Полонинська ватра в Путилі 2011

Далі - підводи. За їх запахом відразу зрозумілося: ось справжня автентика, майже непричесана до свята.
До речі, саме Володимир Луканюк дав мені аргумент, котрий якщо не примирив з дощиком на баских конях, то принаймні реабілітував цей дощик. Аргумент такий: "Це ми з вами розуміємо, що кінь прекрасний і так. А вівчарі з конем щодня, вони до нього звикли - і в свято вони хочуть прикрасити і себе, і його". Логічно? Логічно. А що китичок, якими конів прикрашали столятті тому, сувенірні ятки не продають, прикрашають пластиковими квітами...
Полонинська ватра в Путилі 2011

Поїхали платформи. Дівчинка -якраз читачка газети пана Володимира:
Полонинська ватра в Путилі 2011

Знову була безшумна бензопила :о)
Полонинська ватра в Путилі 2011

З новинок - пін-ап по-гуцульські: ПЛАТФОРМА ВІДРОДЖЕНОЇ ПУТИЛЬСЬКОЇ МОЛОЧАРНІ:
Полонинська ватра в Путилі 2011

наступний елемент ритуалу - частина гуцульського весілля:
Полонинська ватра в Путилі 2011

Наречені - акторствують, але в нареченої була абсолютно непідробна радість, коли при ламанні короваю їй дісталася більша частина. В умовній цій родині, отже, головою буде вона:
Полонинська ватра в Путилі 2011

Далі пригощання публіки - простої публіки:
Полонинська ватра в Путилі 2011

мені теж шматок дістався. Смачно.
Полонинська ватра в Путилі 2011

Потім ватаг мішав для Папієва кулешу:
Полонинська ватра в Путилі 2011

А далі пішло суцільне свято шлунка.
Полонинська ватра в Путилі 2011

Перший стіл був офігезний - полонинська бринза зовсім не така і в сто разів смачніша за те, що я звикла називати цим словом, гуслянка - це щось неймовірне. а сири які були...
Полонинська ватра в Путилі 2011

Але все це потьм'яніло за годину, коли почався журналістський обід в ресторані "Сторонець".

Полонинська ватра в Путилі 2011
Журналістів там катували, вбивали їжею. Я дуже страждала - в мене вже нічого не лізло. А там були і білі гриби з молодою картоплею, і парні вареники з вишнями в шоколаді, і гуслянка - знову!, і бринза, і все-все-все... Пам'ять про цей стіл зігріватиме мене ще довго :) Але фоток я не робила.

ну і вистачить :о)
Мій звіт на УКрінформ
УНІАН: мої фото і світлини інших фотографів з дійства
Полонинська ватра в Путилі 2011
Tags: Буковина, Весна, Гуцули, Путила, Фестиваль, Фестивалі
Subscribe

  • Маланкафест-2020: куренти та ілюзорні Вашківці

    Ordnung muss sein. Я завжди писала про всі маланкафести у Чернівцях - 2020-тий не стане виключенням. Тільки втома править бал. втома підказує…

  • І знову привіт: Бояни і Припруття

    Я не була тут три роки - їздила 7 січня до Криворівні. Ну привіт знову, Бояни і Припруття. Глянемо, що змінилося за цей час? (Спойлер: мало що.…

  • Перші маланки-2020

    Як завжди останнім часом, вранці 1 січня ми вирушили в Герцаївський район - за маланками. Дорогою заїхали перевірити. чи справді ходить 1.01…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 118 comments
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →

  • Маланкафест-2020: куренти та ілюзорні Вашківці

    Ordnung muss sein. Я завжди писала про всі маланкафести у Чернівцях - 2020-тий не стане виключенням. Тільки втома править бал. втома підказує…

  • І знову привіт: Бояни і Припруття

    Я не була тут три роки - їздила 7 січня до Криворівні. Ну привіт знову, Бояни і Припруття. Глянемо, що змінилося за цей час? (Спойлер: мало що.…

  • Перші маланки-2020

    Як завжди останнім часом, вранці 1 січня ми вирушили в Герцаївський район - за маланками. Дорогою заїхали перевірити. чи справді ходить 1.01…