Blacky (kamienczanka) wrote,
Blacky
kamienczanka

В Наумбург. До Ути.


Наумбург з собором. В соборі Ута :о)

Так, треба покінчити із звітом з нещодавньої Німеччини - бо ж скільки можна? :о)
Нагадаю, що в попередній серії я купила фотомильницю з режимом "Нігті" - і далі їздити довелося з нею.
Тому якість картинок відповідна. І колір їх теж. :о)

В суботу я їздила на північ Саксонії-Анхальт, в неділю подалася на південь - по земельному ж квитку. Дуже, ну дуже-дуже хотілося в Наумбург - бо звідти родом Ута і неймовірного таланту Наумберзький Майстер.



Утину копію я бачу як мінімум раз на рік - ось тут, в залі Пушкінського музею. Та всі ви її знаєте: підручник з історії середніх віків, розділ про архітектурні стилі - там і Ута, і чоловік її, маркграф Екерхард.

Коротше, поїхала я в Наумбург.



Наумбурзький Дом - пам'ятка всеєвропейського, всесвітнього значення. Пізній романський стиль, рання готика - та самі все бачите.
Таких як я уто-групіз під собором було вже чимало. Але відкривали Петропавлівський храм лише о 12-тій. Ну і нехай, погуляю містом.


До ринку від собору зовсім поруч.


До решток оборонних стін (в баштах до наших днів живуть люди) - теж.


Якщо сама відома наумбуржка - Ута фон Баленштедт, то самий відомий наумбуржець - аж ніяк не Еккехард ІІ. Впізнали? Такі вуса піди не впізнай. Ніцше, улюблений філософ всіх самозакоханих підлітків.


А це його будинок біля міських стін. А це патріотичні двері. А таких плакатів ("Цей будинок хоче ЖИТИ!") в місті повно - як і повно закинутих споруд. Східна Німеччина все ще потерпає від кризи і безробіття, там теж часом не до пам'яток.


Забираюсь на башту храму св. Венцеля - щоб подивитися на Наумбург зверху. Система така ж, як в Ціттау: ніяких тобі кас внизу, ніяких ліфтів, лізеш-лізеш-лізеш - а наверху сидить тітонька (хлопчик), яка й відбирає в тебе півтора євро. Сидить вона там повний робочий день. Як сова, тільки з сувенірами.


Так, вже по дванадцятій. Повз Райффайзен з диким якимось логотипом - назад до собору. За 4,50 беру комбінований квиток (собор + скарбниця), працівниці радять бігти спочатку в скарбницю - подивитися в холі кіношку про Наумбурзького Майстра. Так і роблю. Скарбниця дуже кльова: готичні складні (вперше бачила два комбінованих - живопис і скульптура разом на одному вівтарі), Кранах Старший, манускрипти - але невелика, один темний довгий зал під землею.


Ну привіт, Ута фон Баленштедт. Мій "режим нігті" дуже шумний, навколо тебе якісь риштування (триває реставрація) - але це все-таки ти. І підстаркуватий твій воїн поруч.

Умберто Еко десь писав, що вибираючи між Утою і Моною Лізою як символами жіночності, він обрав би Уту. Микола Реріх малював її у вигляді Держательниці Миру. Народні балади перетворювали її у якийсь недосяжний земними жінками ідеал. Тисячі німкень були названі на її честь.
Процитую таки Еко:
- Кого Вы находите более привлекательной: Венеру Милосскую или Мону Лизу?

У.Э. Я не пригласил бы на ужин ни ту, ни другую. Не знаю, нашлось бы у нас достаточно тем для разговора. Венера, на мой вкус, слишком мускулиста, а Мона Лиза могла бы оказаться трансвеститом. Если мне представилась бы возможность пойти на свидание с каким-нибудь женским персонажем из истории искусства, я бы выбрал маркграфиню Уту из Наумбурга.


Ута жила в ХІ ст. (її чоловік Еккехард, якого імператор Генрих ІІІ називав "самим відданим з відданих", правив маркгарфством в 1031-1046 рр). В ті часи місто було ще зовсім юним і логічно називалося Нойбургом. Сюди була перенесена резиденція єпископа з Цейтца. Кошти на побудову собору давав Еккерхард. Дітей в родині не було.
Про Уту відомо небагато: з гарної родини, з гарним вихованням, освічена, любила читати, любила музику, мала життєву мудрість. А ще вона була вродлива, діночна і слухняна. Ідеальна дружина. Померла в 42 роки. Як виглядала - НЕВІДОМО. Бо те, що бачимо в соборі Наумбургу, створено через 200 років після її смерті. Є досить дика версія створення статуї (начебто її ваяв не геніальний Наумбурзький Майстер, а його учень), неначе прототипом могла бути графиня Ротенбурзька. Не знаю, не знаю. Жінка такої краси і грації і з такого стану - і одночасно така дика серна, сором'язлива і трішки налякана? Цей жест з комірцем плаща - це так жіночно і так беззахистно. Може, вона хворіла, коли позувала? Може, болів зуб? Невже й справді графиня могла бути настільки ідеальною?



На протилежній стіні дивиться на братову і сміється, радіє дружина старшого брата Еккехарда, Херманна. Весела полячка Регелінда (Reglindis, 989 - близько 1030), дочка Болеслава Хороброго - не менш жива, ніж її більш відома родичка. Регелінду віддали за маркграфа 13-річною, а в історію мистецтва вона увійшла як Die lächelinde Polin. Це чудово - увійти в історію зі сміхом.
Ким був прототип цієї статуї, невідомо.



Культ Ути почався в кінці ХІХ ст. і розвинувся в епоху нацизму: дивним чином на мюнхенській виставці 1937 р. "Мистецтво, що виродилось" серед всілякого сюрреалізму і конструктивізму затесалася фотографія Ути. І понеслося: "Вона втілення гордості і гідності", "Від неї випромінюється міць і сила"... Глиняні статуетки Ути стояли на вікнах простих німців - як втілення мрії про ідеальну німкеню.
Все, що ставиться на п'єдестал, викликає бажання бути з того п'єдесталу скинутим. Зла мачуха Білосніжки у Волта Діснея - це теж Ута, тільки зла і в чорному.

Хоча що ми все про Уту - фігур в хорах 12. всі дуже майстерні, емоційні. Собор наповнений скульптурами -і сучасність намагається не відставати від готики - он на останній картинці видно скульптурки Франциска Асізького і смішнючих пташок - це перила сходів до вівтаря.


Собор велетенський, прохолодний, спокійний навіть з юрбою туристів всередині.


Тут неймовірно майстерні рослинні орнаменти - на капітелях, на кріслах сановників.

Багато щось я накатала. Лишу тоді другу половину того дня на потім - там буде Мерсебург з романським собором і замком, Халле і над-романський Хальберштадт.

Магнолії - вони от з Мерсебургу.
Tags: Весна, Німеччина
Subscribe

  • Сторіччя Чортківської Офензиви

    Гайдук сяє, ааааааааа! Нечастий кадр. Наш "Черник" на вулицях Чорткова. З 7 по 9 червня у Чорткові масштабно відзначили сторіччя…

  • Остання столиця, версія-2018

    Вчора, у День незалежності, відбулася чергова "Остання столиця". Здається, наймасштабніша за всю історію фестивалю - ну, або одна з…

  • Форпост-2018: фотозвалище

    Тут з півсотні (може, й більше) картинок з останнього дня фестивалю середньовічної культури "Форпост", який проходив у нашій Старій…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 26 comments

  • Сторіччя Чортківської Офензиви

    Гайдук сяє, ааааааааа! Нечастий кадр. Наш "Черник" на вулицях Чорткова. З 7 по 9 червня у Чорткові масштабно відзначили сторіччя…

  • Остання столиця, версія-2018

    Вчора, у День незалежності, відбулася чергова "Остання столиця". Здається, наймасштабніша за всю історію фестивалю - ну, або одна з…

  • Форпост-2018: фотозвалище

    Тут з півсотні (може, й більше) картинок з останнього дня фестивалю середньовічної культури "Форпост", який проходив у нашій Старій…