Blacky (kamienczanka) wrote,
Blacky
kamienczanka

"Назустріч сонцю" - ми його зустріли.

Ніч і дощ за вікном. Дуже довгий день позаду. Дуже цікавий. З яскравим початком. Таким:
Назустріч сонцю



Хмари як злий казковий дракон сховали суботнім ранком від спортсменів сонце. Ще у темряві, о 6-30, в п’яти різних місцях Старого міста почалися одночасно надуватися шість повітряних куль.
Летіти я і не мріяла, тому сподівалася, що бріфінг о 5-45 можна пропустити. Виявилося, не можна. Виявилося, лечу. Ураааааа!

Назустріч сонцю
Прикріпили мене в нагрузку до самого спортивного з усіх екіпажів - до Тадаса з командою (Литва, Вільнюс). Їм вночі літати звично - вони неодноразово брали участь у нічних змаганнях-перельотах над всією Литвою: старт о третій ночі, приземлення о десятій ранку. Сім нічних годин в небі.

Назустріч сонцю
Жовтим світляком весь політ нас переслідувала кам'янецька куля з Сергієм Гнапом на чолі.
Сонце спало і прокидатися рішуче не хотіло, ховалося за сірою ковдрою з хмар. (Цим майже поетичним рядком я намагаюся пояснити, чому така якість світлин - ТЕМНО БУЛО! :О))

Назустріч сонцю
Вже одною ногою я була в кошику, як дзвінок.
Важливий.
16 жовтня - 20 річниця підняття над кам'янецькою міськрадою синьо-жовтого прапору. На честь цієї дати з Троїцького майдану злітав у небо на кулі "Україна" Юрій Аносов - злітав з депутатами, котрі 20 років тому, ще в радянському місті, затвердили це рішення. До його кулі було прикріплено велетенське знамено, пошите нашими майстринями. Символічно і гарно. Потрібна була преса з фотоапаратом.

...але вибираючи між символізмом і польотом, я малодушно вибрала політ. А ви б як зробили?
Назустріч сонцю
Ось куля Ю.Аносова і прапор - точка старту "України" була далеченько від Вірменського ринку, тому оце - максимум, який я змогла побачити з неба.

Назустріч сонцю
Нічний-пренічний Кам'янець з неба виявився казковим видовищем. Та світло середмістя і артерії ліхтарів на Довжку, Підзамчому і Зіньківцях швидко закінчились. Далі була темна, первинна земля під кошиком - ліси, поля, змії річечок, тьм'яні скельця ставків. І тиша. Тиша, тиша... Дуже зрідка, дуже здалеку чулося гавкання собак. Все. Світ чекав на сонце.

Назустріч сонцю
Сильний вітер ніс нас швидко - десь о 7-30 майже всі екіпажі почали вибирати точку для посадки.

Назустріч сонцю
Чорнота ночі змінилася сіруватою димкою туманного, хмарного дня. Сонце, ти де? Совість є?

Назустріч сонцю
Головне в нічному польоті - ось це світлячкове світіння. Шкода, що яскраво і практично весь час світилося лише дві кулі - наша жовта (на фото) і куля Петра Рибки (йшов першим). Інші блимали нечасто. Ну, або просто мені було погано їх видно. Відстань між кулями можна по фото оцінити.

Назустріч сонцю
Сіли біля села Жердя. Тихо. Село спить. Тихо.
Не дивлячись на кошмарний вітер, Тадас посадив кулю вкрай майстерно - кошик не бовтало, він не перекидався. Не так м'яко, як з Борисом Стефановичем у штиль, але й без екстремальщини.

Назустріч сонцю
І саме тоді, коли кулю вже склали в мішок, над горизонтом з'явилося заспане, рум'яне, здорове сонце. Ну здрастуй.

Вдень місто гуло Октоберфестом:
Назустріч сонцю - октоберфест

Довгий, нескінченний бріфінг перед вечірнім польотом. Преса, телебачення, маса туристів... А вітер - знущається, все сильніше, все холодніше. Вирішується врешті-решт їхати на поле біля кар'єру в Цибулівці - і там вже по обставинам дивитись, буде політ чи ні.

Назустріч сонцю
Таки буде! Поле широке, кулі розташувалися так привольно, що вхопити в кадр більше трьох за раз ну ніяк не вдається.

Назустріч сонцю
Надування - процес відпрацьований. Я спробувала от так потримати кулю - не вийшло, потрібна сила в руках.

Назустріч сонцю
Денис Володін надуває "Україну" (як звучить! :о))

Назустріч сонцю
Той самий сюжет.

Назустріч сонцю
А зараз - початок трілера "Вітер vs кулі". Увага на білу кулю. Вона майже готова до старту. Поруч надуваються литовці.

Назустріч сонцю
Упс. Але буває, не страшно.

Назустріч сонцю
Тут, здається, видно, з якою швидкістю вітер несе аеростат.

Назустріч сонцю
Вредний вітер.

Назустріч сонцю
Небезпека позаду, але пасажири ще довго сиділи в кошику в напівприсядці.

Генштаб надуває "Генплан" (про Генштаб, тобто команду чернігівського пілота Генадія, власника найбільшої кулі в Україні, придумала не я - це жарти самих балуністів):
Назустріч сонцю
семитисячного гіганта надути непросто. Вентиляторів потрібно аж два. Пальники теж більш потужні. Зате і пасажирів на борт Генплан бере аж 14. Плюс пілот.

Назустріч сонцю
Кам'янецька куля.

Назустріч сонцю
Одна за одною кулі набирають форму і відлітають.

Назустріч сонцю

Назустріч сонцю
Що, Петра Рибки ще сьогодні не було? Непорядок. От вам Петро Рибка!

Назустріч сонцю
Гарно.

Назустріч сонцю
"Я не такая, я жду трамвая". Пасажири небесного трамвая перед відльотом.
...Летіли в тумані. Оператора "1+1" аж шкода...


Назустріч сонцю
Абсолютно інший набір картинок + фоти інших свідків сьогоднішніх польотів. І фото, зроблені пілотом однієї з куль під час посадки.

І ще - Мій репортаж в УНІАН

Кулі на укрінформі
Tags: Осінь, Повітряні Кулі, Ратуша, Стара Фортеця, Старе Місто, Фестиваль
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 23 comments