| Blacky ( @ 2006-06-23 10:53:00 |
| Entry tags: | Антикваріат, Архів, Грейм, Молдова, Поштівка, Сороки |
Сорока на хвості принесла: Сороки

Черговий Міхал Грейм (1828-1911). Фото близько 1900 року. Замок в бесарабських Сороках з українського берегу Дністра.
В Сороках два роки перед Кам'янцем мешкав мій Сергій, з 12 до 14 років. А я там й разу не була. Ганьба:) Буду.
Поляк Міхал Грейм приїхав з Надвіслянської Перемишлянщини у прикордонне місто імперії Романових, Кам'янець, в 1852 році.
Як треба було покохати цю землю, ці руїни, цю історію, щоб, будучи чужинцем, стати чи не головним пропагандистом-краєзнавцем своєї епохи? Сіцинський - той буде трохи пізніше. Ролле - ну, той лікар-кам'янчанин, там все зрозуміло з уподобаннями. Але Грейм був іноземцем, який довгий час працював складачем в міській друкарні! Він організував у Кам'янці першу фотодрукарню - на вул. Татарській, 16. Він їздив по Поділлю, Покуттю, Буковині і знімав пам'ятки архітектури. Брав участь у фотовиставках у Львові (1894), Києві (1897), Варшаві (1900) - і скрізь завоював стрібну медаль.
Воістину, у мене були розкішні попередники:)))
До речі, теж був колекціонером. Так як популярність поштівок (які збираю я) вибухнула бомбою саме в його часи, збирав він не їх, а монети (4000 штук мав в колекції) - і навіть опублікував 26 праць з нумізматики. За свою збірку в 1884р. отримав від імператорського географічного товариства срібну медаль. Ще одну йому принесла виставка мистецтв і промислів в німецькому Нюрбернзі.
Картини його сина, Яна Грейма, експонуються в кам'янецькій картинній галереї. І в краківській теж.
Перед Новим, 2006-тим, роком, я прпобувала зробити собі розкішний подарунок: на одному з аукціонів було виставлено на торги альбом Грейма з 16 листівок з видами Кам'янця. На жаль, види були знайомі (в основному за Прусевичем, і не в звиклій стилістиці Грейма, без місяця, без ночі, без хмар). Все одно штука була неймовірно притягуюча. Просили за неї 72 бакси (і на цю ціну я погоджувалася), а пішов альбом за значно більшу квоту - слід було цього очікувати.
Купила не я, до речі.