?

Log in

No account? Create an account
Вінок весіль: "Буковинські зустрічі" у скансені. - Екзарх Всього Існуючого в екзилі. [entries|archive|friends|userinfo]
Blacky

[ website | "Замки і храми України" ]
[ userinfo | Блекопедія ]
[ archive | Раніше ]

Вінок весіль: "Буковинські зустрічі" у скансені. [липень. 3-є, 2017|01:16 am]
Blacky
[Tags|, , , , , ]


Ой, а пам'ятає може хто, я в жовтні на весіллі була? Так от, молода кинула свого інтелігентного румуна і одружилася вдруге! Юний такий хлопчина, українець, художник. Шок! Скандали! Інтриги! Але без розслідувань, ботам вчора стільки весіль було, що на це й уваги ніхто не звернув.


"Там" - це у Чернівецькому обласному музеї народної архітектури та побуту.


2 липня там відбувся ХXVIII-й міжнародний фольклорний фестиваль "Буковинські зустрічі".




Я дуже зла зараз, бо кілька годин писала пост - а він взяв і глюкнув разом з інтернетом, тому зараз доведеться це все робити вдруге. :(


Я люблю чернівецький скансен і дійства у ньому. Наймасовіше і найзнаменитіше з них - Обнова-фест, і от на ньому я ніколи не була. Рок- чи там поп-концерти давно зникли з моєї повістки денної, мені ліньки поїхати на концерт навіть улюблених Muse.


З фольклорними заходами все не так.


Це я люблю.


Ми живемо в епоху, коли товстий прошарок криги під ногами ламається і кришиться, коли цілі айсберги, котрі здавалися вічними Джомолунгмами, базисом і основою, йдуть під важку крижану воду небуття. Світ уніфікується, скрізь вже та сама морква по-корейському, Ріанна і Zara. І мені особисто дуже важливо встигнути побачити якомога більше. Бо це зникає на наших очах. Національна своєрідність поза музеями - вже великий дефіцит.


Підозрюю, скоро в океані уніфікованості стирчатимуть окремі айсберги вцілілих культур. І найближчим до України буде румунський.


Коли я була мала, наш телевізор ловив кілька румунських каналів. Я дивилася на них Тома і Джері (в СРСР Тома і Джері не було), а коли підросла - передачі про важкий рок. Так як програм не було (звідки б?), телевізор часто включався сильно заздалегідь - а раптом почнуть не в звичний час. В 80 % такого очікування румунське тб демонструвало концерти народної музики, де жінки у вишиванках годинами співали дойни, а танцювальні колективи скакали під жок чи хору.


Приїдеш сьогодні з ночівлею у Сучаву чи Гуру Хуморулуй, увімкнеш в готелі з цікавості плазму - а там знову жінки (ті самі?) годинами співають свої дойни, а танцювальні колективи скачуть під жок чи хору.
Фольклор - органічна частина життя румунів, і вони у ньому самі органічні, природні.


Це дуже помітно було вчора на контрасті між українським та румунським весіллями - вони були по-сусідству. Для нас всі ці звичаї і строї - вже щось музейне. Для них - просто ще один аспект життя.


Захід вдруге проводиться у скансені - і все було організовано ось як: делегація поважних гостей ходить від двору до двору, відвідує весілля.


Веде почесних гостей Микола Шкрібляк, мотор і ідейний натхненник переважної більшості свят у скансені. Це він перетворив заклад з трохи замшілої колекції старих хаток у постійного н'юсмейкера і чудову локацію для сімейного відпочинку.


Серед гостей - мер міста О.Каспрук та хтось з народних депутатів. Бурбак, начебто.


Польську сторону представляв пан Ковальський, котрий дуже класно говорить румунською - і мені від такого завжди соромно, бо сама я її так і не вивчила. Все ще чекаю, що румунська з'явиться у Duolingo.


Ще до приходу гостей на всіх трьох обійстях готувалися до весілля.


Українці-буковинці вийшли запрошувати до відвідин.


Ще одне фото з брамою.


Гості чемно просять дозволу зайти - і отримують його.


Далі, на жаль, ще один традиційно-весільний звичай - частування. Ну, з пісні слова не викинеш.


Хоча на такій спеці сама думка про щось міцніше за кефір мені здавалася трохи самогубчою.


Молода тут артистка (за професією організатор масових заходів), феміністка. Молодий - художник. Кому поратися біля свиней, незрозуміло. Теща не буде, вона, як сказали, "втекла до румуна". Румун, щоправда, поруч, за парканом, але вона теж свинями не буде займатися. Коротше, навіщо творчій молоді ті свині?


Кадр безумовно бракований, так буває, коли в момент клацання крутанеш зум, але ефект мені сподобався - такий "І все закрутилося навколо нареченої". Хай висить.


Весело було.


Далі пісні, далі танці - і вже час йти в гості до сусідів-румунів.


А ті вже давно зачекалися.


Столи накриті, оркестри розриваються,


посаг виставлений напоказ: от яка молода в нас рукодільниця, от скільки добра ми за неї віддаємо.


А гарна молода, гарна!


І молодий теж. Он він, у центрі, з сестрою.


Заходьте, гості дорогі, вас вже чекають.
Все відбувається румунською. Дві літні глядачки за моєю спиною тихо обурюються, що немає перекладача. не одна я мову не вивчила, виходить. Можна багато декад прожити на Буковині, а сусідів так і не розуміти.


Тут теж без алкоголю не обійшлося. Вино, що ж ще. Подивіться, як елегантно прикрашені пляшки невеликими букетами з хвої і дрібних квіток.


І в руках схожі букети.


І на чоловічих смушевих шапках та жіночих кептариках. На відміну від сусідів-гуцулів румуни так і не привчилися прикрашати себе флюоресцентними пластиковими лопухами і використовувати новорічний дощик у якості біжутерії.


Чоловічий танець з короваєм. Підозрюю, якась трансформація ритуалу родючості.


А це вже жінки витанцьовують з посагом-приданим.


А це танці. Просто собі танці. Без підтекстів.


Тут, напевно, був коньяк.


Румунським весіллям займалися румуномовні колективи з Чернівецької області ("Традиція" з Ропчі, "Плайюл Херцей" з Герци, "Датіна" з Опришен) та гості з Румунії: «Piatra Șoimului», «Plaiurile Pojorâtei», «Formaţia de jocuri populare pe generaţii» .


Як почали - так і святкували добру годину. Мені дуже шкода, що таке масштабне відтворення весілля я переривала кілька разів: було ДУЖЕ парко, від окулярів та камери піт лився просто в очі, двічі доводилося тікати з свята у сусідній гайок, де у затінку приходити у себе.


Отак сиджу на пеньку - аж до обійстя поляків (а воно в іншій частині села-музею) йде якась процесія. Бігом туди!


А це "Горошівчанка" з Горошівців на Заставнівщині привезла ритуали другого дня.


У нас на Поділлі таке святкування з перебраними називали "дурними молодими", а в Горошівцях - просто "обідом" Ну або "обідом з переберією".


Мені страшенно пощастило свого часу побачити цей ритуал вживу - у 2008 році в Колибаївці. І перебрані дружки були, і возіння весільного батька селом на тачці, а матки - на драбині.
Можете подивитися за лінком, там смішно.
В самих же Горошівцях останній "обід" був ще в дев'яності. Для такої переберії потрібно, щоб весілля було і у дворі молодої, і в молодого. (В нас таких вимог наче не чула). Так як зараз давно все об'єднують, бо так економніше, то й "обід" йде у небуття, перетворюючись лише на спектакль на фольклорному святі. А шкода ж!


Руда красуня з однієї з перших фоток у пості - теж з Горошівців.


Обід теж не лишає гостям шансів лишитися тверезими.


"Молода"


Тут вже й процесія високих гостей до польської оселі потягнулася. Процесія загубила десь мера з депутатом, але таке трапляється. Територія велика, знайдуться колись.


А столи які накрили!


Легко здогадатися, що польске весілля показували Нижні Петрівці - село на Сторожинеччині з активною і великою польською громадою.


Їм допомагали народні колективи «Jutrzenka» (місто Болеслав, Польща) і «Podgrodzianki» (Раціборовіце Гурнє, Польща).


Виходячи з костюмів, відтворювали весілля другої третини ХХ століття. І я дууууже розумію всіх гучч і прад, котрі час від часу пропагандують ніжні шкарпетки під туфлі - ну дуже ж мило виглядає.


Гонорові кохані поляце зустрічали гостей коньяком.


Наречена - зовні типова-претипова вродлива полька. Ну от полька і все. Кров - велика сила.


Якщо відтворення румунського та українського весіль я вже бачила у скансені минулого року, польські звичаї - це щось новеньке, цікаве.


Хоча спочатку все традиційно - запрошують гостей,


потім їх частують, потім співають і танцюють.



До кінця я не добула, побоюючись - і то серйозно - теплового удару.





Були ще купальські звичаї, шкода, шо не бачила.


і обряд знімання вельону з польської нареченої.


А тут вже так, просто кілька картинок.


Румуни.


Ще вони.



Горошівці.

ПосиланняВідповісти

Comments:
[User Picture]From: waterslonique
2017-07-03 11:42 am (UTC)
А що в пляшечках з квіточками? Люблю етнічне бухлішко майже як ти - етнічні фестивалі))
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: kamienczanka
2017-07-03 02:32 pm (UTC)
шо може бути у румунів? Вино
(Відповісти) (Parent) (Thread)
From: geozhanna
2017-07-03 09:36 pm (UTC)
Може й вино, а може й афината (міцний напій на чорницях).
(Відповісти) (Parent) (Thread)
From: geozhanna
2017-07-03 09:37 pm (UTC)
Щиро дякую за шикарний репортаж з неймовірними світлинами! Маса задоволення!
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: kamienczanka
2017-07-03 09:51 pm (UTC)
Дякую за такі добрі слова!
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: free_d0m
2017-08-20 11:40 am (UTC)
До речі, а як з вами можна зв'язатися?
Вайбер/фейсбук?

Мені було б з вами цікаво поспілкуватися і, можливо, ми зробили б цікавий проект!
(Відповісти) (Thread)