Ви дивитеся kamienczanka

Екзарх Всього Існуючого в екзилі. - Мітра, вогонь, гори і сонце [entries|archive|friends|userinfo]
Blacky

[ website | "Замки і храми України" ]
[ userinfo | Блекопедія ]
[ archive | Раніше ]

Мітра, вогонь, гори і сонце [червень. 18-е, 2010|12:59 pm]
Previous Entry Add to Memories Share Next Entry
[Tags|, ]

Вірменія. Храм Мітри в Гарні
Я обіцяла це зробити. Сто років тому обіцяла - мушу виконувати. Пройшло вже три місяці майже, для мого внутрішнього годинника - це вічність, але обіцянка-цяцянка. Отже, продовження вірменської подорожі в березні 2010 року. Спонсор поста - львівська турфірма "Аратта-Тур" :о)))

Онук Таманяна нам ще 19 березня сказав, що в Гарні (Գառնի) 21 березня вогнепоклонники святкуватимуть сонцеворот. Ми й так збиралися в Гарні, але тепер точно визначились з датою: їдемо 21-го!
Карта міста підказувала, що маршрутки в потрібному нам керунку зупиняються за Матенадараном (не хвилюйтеся, якщо не змогли відразу прочитати це слово - приїдете в Єреван - і відразу навчитесь вимовляти назву інституту древніх рукописів. Сходу. Головне - не забудьте приїхати). Насправді з'ясувалося, що від Матенадарану до потрібного базарчику з зупинкою - кілометрів так 5-6, коротше, треба добиратися маршруткою.
Сіли, поїхали, я з вікна клацала дуже-дуже численні статуї на вулицях Єревану.


Потрібну зупинку ми проїхали. Причому дуже так конкретно - кілометри на 3. Опинились вже на виїзді з міста. Вчергове маємо приклад безпрецентентного відношення до туристів у Вірменії: водій заповненої пасажирами маршрутки, дізнавшись, що ми зібрались в Гарні, кидає пасажирів і бусик, стопить Неоплан і домовляється, аби нас взяли в Гарні разом з групою іранських туристів.
Ви це десь у Львові уявляєте?

Шоковані ми, правда, з бусом не поїхали, бо 20 баксів з носа, які запросив груповод - це занадто. Тому почалапали за межі міста - в мене досвід автостопу великий, в містах сісти нереально, а на трасі й руку піднімати не треба, самі зупиняються. Так і сталося - той самий старий ЛАЗ, котрий спокійно проїхав повз нас біля фінальної заправки у Єревані (така типова заправка - між колонками ходять товсті вівці), сам затормозив, коли ми минали пішки маленький хвойний лісок (як ми обігнали автобус? А нас підвіз до повороту добрий чоловік:)).
Автобус їде теж в Гарні. Він битком набитий язичниками-вогнепоклонниками. Дитячий ансамбль співає, дорослі бородані посміхаються і сують нам у руки листівки про свято, кажуть, що сьогодні в їхнього бога день народження - прекрасно, кажемо ми, а вчора був день народження у Міка, от і чудово, відповідають нам. Ми щасливі, і думка про те, що Мітрі в жертву принесуть не півників, а нас, відступає десь у підкорку.

Вірменія. Гори в Гарні
Ось воно, село Гарні.

Їхати недовго - 28 км. Дівчатка, посміхаючись, посуваються - я вмощуюсь третьою на неширокому сидінні. Вчасно - серпантин дорогою крутий, краще сидіти, ніж стояти. По приїзду немолодий чоловік показує нам, де буде стояти автобус і просить підійти до них біля храму в обід - ми гості свята, нас нагодують, напоять і відвезуть в Єреван. Нам дико ніяково.

Вірменія. Храм Мітри в Гарні, вхід
Взагалі вхід до античного храму-періптеру, присяченому Мітрі, найкращого античного релікту на всій території колишнього СРСР, платний, але не в цей день. У день сонцеворота тут приймають гостей по-вірменськи радушно. Біля входу купуємо половину пляцка-гати - досить дорого по вірменським міркам (2000 цілий пляцок, 1000 - половинка), дуже смачно, дуже солодко. Храм в Гарні зображений на купюрі в 5000 драм.

Вірменія. Храм Мітри в Гарні
Ми саме вчасно: полудень, народу з кожною хвилиною все більше. Навколо храму з І ст. н.е. повно 4-мовних таблиць з історією всього-всього навколо. Гарні згадував ще Тацит. Храм начебто звів вірменський цар Трдат І, який правив у 54-88 рр. Про це згадується на табличці, присвяченій богу сонця Геліосу. Навколо храму була могутня фортеця (ІІ ст. до н.е.), яка захищала поселення понад 1000 років - зараз можна побачити лише її рештки.
Гарні дуже любили вірменські царі - за гарний клімат і неприступність. Але якось фортецю завоював урартський цар Аргішті - сталося це у VIII ст. Аргішті відправив жителів Гарні на примусові будівельні роботи - так і виникла фортеця Еребуні, з якої потім виріс Єреван.


Перед сходами храму поки що йде концерт, виступають дитячі колективи - і я ніколи не бачила, щоб дітей так гаряче, так щиро вітали оплесками. Половина глядачів підтанцьовувала. Коротше, в мені спрацював інстинкт, замість запланованого походу до ще однієї церкви, захованої в горах, я вирішила лишитись на святі.


Барабанщики, юний і немолодий, дають сигнал. Жерці Ваагна, древнього бога грози і війни, йдуть у храм. Запалення священного вогнища, молитви, кинжали - це все всередині, натовп цього не бачить. Як я побачила? Ну от побачила :))
Вірменія. Храм Мітри в Гарні, жреці Ваагна

Колись давно Новий рік у Вірменії відзначали саме 21 березня. В цей день земля у муках народжувала Ваагна, і всі стихії бушували у цей день.
Вірменія. Храм Мітри в Гарні, жреці Ваагна

Жерці виходять до народу і несуть вогонь, символ Ваагна. Діти, з котрими ми їхали в Гарні, котрі танцювали перед святом, підходять і запалюють смолоскипи.


Дещо дисгармоніюють з загальним пафосом коробки від "Coffee Fero", щоправда.

Вірменія. Храм Мітри в Гарні, жреці Ваагна
Так це виглядає зі сторони.


Чорт, як же там гарно. Нарізала картинки - і зрозуміла, що дико хочу у Вірменію знову. Може, восени. Зараз там пекло, а мені так добре у московських +15.

Вірменія. Гарні, скелі
"Органні труби" на скелях навколо Гарні - ми таки пішли до скельного монастиря, але перший спуск був дуже крутий, а другий повністю розмок. Довелося вертатися. хоча туристи туди таки пробиралися - але я трохи боюся висоти. Нічого, іншим разом.

Хочеться в Гегард. (пара Гарні-Гегард - це вірменський аналог пари Кам'янець-Хотин. Дві вкрай цінні і фотогенічні пам'ятки поруч одна від одної. Обидві в провінції Котайк).Туди ходять маршрутки - десь щогодини, але зараз от їх немає. Домовляємося з власником старенької білої волги - за 1000 драм він везе нас до монастиря, чекає там - і діставляє назад у Гарні.

Вірменія. Гарні, скелі по дорозі в Гегард
Це в Єревані і Ечміадзіні вже давно квітнуть абрикоси і вишні, в горах все ще лежить сніг. Каньйон річки Азат.

Вірменія. Гарні, скелі по дорозі в Гегард
До монастиря в Гегарді - кілометрів 10-12. Кількість туристичних автобусів біля монастиря в Гегарді вражає. Тут просто маса народу. Навіть на скелях - бачите цяточку на скелі в центрі фото? Це хлопець. За секунду він встановить там вірменський прапор. Як він туди забрався, не маю уявлення.



Гехард, Гегард, Гегардава (Գեղարդ) - з вірменської "спис". І Гарні, і Гегард - у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Скелі навколо монастиря теж у списку - бо вони неймовірні. Тут начебто зберігався спис Лонгіна, котрим пробили Ісуса Христа. спис начебто привіз у вірменію апостол Таддей. Зараз "спис" зберігається у Ечміадзіні. Умберто Еко на них немає :)


Монастир складається з багатьох храмів, більша частина з них - печерні. Скелі навколо всіяні каменями-хачкарами.
Вірменія. хачкари, Гегард

Береги Азату, як в нас у Бакоті, всіяні хусточками і стрічками - на щастя, чи що.
Вірменія. Монастир Гегард

Ну і ще кадр:
Вірменія. Монастир Гегард
Біля монастиря продаються гати і просочені соком тоненькі лаваші (300 драм за штучку, в супермаркетах вдвічі дорожче). Рекомендую сливовий, ууууууу!


Повертаємося в Гарні. За півгодини буде бус в Єреван, зупинку підказав водій волги. Знаходимо церкву Аствацацин з ХІІ століття. На неї тут туристам пофіг, бо є храм Мітри, але вдумайтесь - ХІІ століття!!!! Ось вона:

Всі храми у Вірменії відчинені, скрізь можна фотографувати. Я заздрю. Я хочу, щоб в нас було так само (і щоб в нас теж було стільки храмів з ХІІ століття).

За якісь дуже-дуже смішні гроші (400 драм за двох, чи що) доїжджаємо пазиком в Єреван - нав'язуватись сонцепоклонникам не хотілося. Гуляємо Єреваном.
Вірменія. Єреван, церква Катогіке

Ось це храм св.Катогіке (1693-1695) в центрі квартала Шаар (зараз вул. Абовяна, найгарніша у столиці Вірменії).

Вірменія. Єреван, вулиця Абовяна
На абовяна купа всяких цікавих скульптур. За плакатом в правому кутку можна вчити вірменський алфавіт - букву "А" так точно ви вже вивчили:)


Вернісаж напроти наших вікон все ще працював. Я увечері пішла на "Лючію ді Ламмермур" у Оперу, Мік тим часом пив пиво з своїм єреванським колегою. Хороший був день :)

Вірменія. Храм в Гегарді
ПосиланняВідповісти

Comments:
[User Picture]From: zirvygolova
2010-06-18 09:58 am (UTC)

(Link)

кльово, але в березні якісь депресивні кольори
був там у серпні, гарніше, хоч і все погорівше і всякі противні звіряки під ногами повзають
[User Picture]From: kamienczanka
2010-06-18 11:16 am (UTC)

(Link)

ну мені власне самопочуття значно важливіше за кольори, а коли температура повітря 25 і вище - самопочуття в мене не ахті, тут ніц не поробиш.
[User Picture]From: psina1984
2010-06-18 11:50 am (UTC)

(Link)

дуже гарний пост. дякую, сам вже захотів туди поїхати....
[User Picture]From: kamienczanka
2010-06-18 12:01 pm (UTC)

(Link)

дуже кльова країна, туди точно повернемося. смачно, дешево, цікаво.
[User Picture]From: alexjourba
2010-06-18 04:21 pm (UTC)

(Link)

Гарни - классный храм, еще в детстве читал о нем!
Отличное путешествие получилось у вас.
[User Picture]From: kamienczanka
2010-06-18 06:04 pm (UTC)

(Link)

он в советское время был частично отстроен, а архивных изображений найти не удалось, потому только наощупь понимаешь: вот это античность, а это... хм.
[User Picture]From: alexjourba
2010-06-18 06:13 pm (UTC)

(Link)

Ну это ведь много где так. Тот же Псков (не весь, но).
Вот не знаю, отстроят армяне Звартноц заново или нет...
Могут, но тоже ведь реплика получится, что делать.

[User Picture]From: slon66
2010-06-18 05:34 pm (UTC)

(Link)

Красиво! Резные камни с тонкими узорами особенно впечатлили.
[User Picture]From: kamienczanka
2010-06-18 06:03 pm (UTC)

(Link)

Хачкари?:)
[User Picture]From: slon66
2010-06-18 06:19 pm (UTC)

(Link)

Я понимаю хачкары - это отдельно стоящие. А у Вас на одной фотке резные камни в стене вмонтированные. Это фрагменты хачкаров или самостоятельная традиция украшения стен?
[User Picture]From: kamienczanka
2010-06-18 07:08 pm (UTC)

(Link)

не, это тоже хачкары.
[User Picture]From: sir_ektor
2010-06-18 10:00 pm (UTC)

(Link)

Шикарно, давно на Вірменію зуби точу) Лаваш заінтригував)
[User Picture]From: kamienczanka
2010-06-19 03:28 am (UTC)

(Link)

смачний. бувають різні - сливові, виноградні, абрикосні тощо.
[User Picture]From: travel_by
2010-06-19 04:06 pm (UTC)

(Link)

чудово..
[User Picture]From: kamienczanka
2010-06-20 09:29 pm (UTC)

(Link)

угумс:)
From: woliruk
2010-06-24 10:29 pm (UTC)

(Link)

Яка прєлєсть!
З великим задоволенням читаю про ваші вірменські подорожі і все більш хочу теж там побувати:)
Дякую!
[User Picture]From: pingback_bot
2010-11-20 06:17 pm (UTC)

Хороший пост с фото про Армению

(Link)

From: (Anonymous)
2011-01-23 04:23 pm (UTC)

(Link)

Був там на початку грудня 2 тижні, але насолодитись всіма цікавими і гарними місцями так і не встиг. жив у Разадані - містечко маленьке і бідне але люди приємні і цікаві! ціни дійсно дешеві...) от маю знов їхати у відрядження - чекаю з нетерпінням!!! хто не був дуже раджу!!!Гарні-казкове місце...)
[User Picture]From: kamienczanka
2011-01-23 04:54 pm (UTC)

(Link)

ви праві.