House MD
Їду собі сьогодні ранком в електричці на блошку. Журнал читаю. Вагон майже пустий. На лавицю поруч важко гепається немолодий вже чоловік, років так 60-65. Яскраві наворочені срібні кросівки. Хромий. З паличкою.

Аж тут ні з того, ні з сього з сусідньої лавиці повертається скромно одягнений чоловік років так за 50 - і починає оцього незнайомця розпитувати про методи лікування діабету. Без "добридень" чи там "О! Як ся маєш!" - відразу до справи: "А ви знаєте, в мене от діабет, як з цим далі жити?"
Хромий мій сусід дуже гарно і докладно розповідає, що треба робити, вживаючи всякі розумні лікарські слова. Резюмує: "До знахарів не звертайтесь. І не моліться. Ви ж вже молитеся?"
"Н-н-ну... т-т-так..."
"Не варто. Бога нема. Вам треба до лікаря, він пропише вам інсулін".
Далі була моя зупинка.
ЩО ЦЕ БУЛО? Ні, прихованої камери ніде не бачила. Та й зовні дідок аж ніяк не Х'ю Лорі.


...тому я задам ще одне питання: росіяни вже зовсім сором втратили?
ось ЦЕ

ходило позавчора біля Історичного музею на вході на Красну Площу. Нє, я розумію, що це туристське місце, лапті-матрьошки-балалайки, поруч стрільці, з якими можна за 2 бакси сфотографуватися, і турист тут ходить дикий і тучний, але це, здається, трохи занадто. Нє?