| Дісклеймер. |
[листопад. 20-е, 2013|09:00 pm] |
Це різносоли картинок, що так чи інакше стосуються Кам’янця-Подільського і його околиць. На сайт я їх не взяла з тих чи інших причин, тому вони чекають в лімбі ЖЖ на свій час.
Більшість зображеного на фото – кам’янецьке (або просто мені, кам'янчанці, подобається). Ну або окольне. Навіть якщо на фото песик. Якщо на фото песик, значить, він або живе у місті, або прибіг сюди з екскурсією.
Якщо картинка сучасна – її зробила я. Якщо не дуже – я її лише десь відкопала. |
|
|
| А ви любите літературно-меморіальні музеї? :о) |
[листопад. 24-е, 2009|09:41 pm] |
Я от за останні 4 дні була в трьох. Поки виклала на сайт розповідь про музей Анни Ахматової в Слобідці Шелехівській. Там чумова, неймовірна Марія Скорбатюк, котрій 81 рік - і котра живе тим музеєм. А на фото сусід музею, сусідній маєток в тому ж селі. :о)
180 жителів, один геній, два маєтки, безліч легенд: Слобідка Шелехівська. Плюс здійснена заповітна мрія - побувати таки тут з ПРАЦЮЮЧИМ фотоапаратом :о) |
|
|
| СТОП! Зупинка для всіх. |
[листопад. 22-е, 2009|08:56 pm] |
Народ, ми тут з ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif) pasteli вчора створили спільноту під мою давню-давню любов: під автобусні зупинки. Те, що руйнуються замки чи костели, то все не дивина. Але непомітно з пам'ятками у вічність відходить велетенський прошарок соц-арту: мозаїчні зупинки.
Колись я вже про це писала. Вони різні, і їх багато.
Десь вони були простенькі, десь цікаві, десь - справжні шедеври. Часом мозаїку оббивають, а на площині, що звільнилася, малюють традиційно-наївних лебедів чи козаків. Часом не мозаїка прикрашала зупинку, а керамічні барельєфи. Коротше, іноді в селі найцікавіше - саме зупинка. Ось як ця, з Гаврилівців: симпатичні воли, баби-пліткарки і хитрий козак: одне око розплющив, іншим спить. Начувається - чи не йде його автобус. Якщо вам з нами по дорозі - поїхали разом? Ось сюди |
|
|
| Україна в пітьмі. |
[листопад. 17-е, 2009|06:53 pm] |
"Мені подобається Париж вночі!", - заявила в 6 класі моя сусідка по парті, Наташа Ц. на дні народження Каті С. Батько Каті, який завдяки своїй професії об'їздив пів-світу, здивовано підняв брову: "А ти бачила нічний Париж?"
Наташка бачила: ми почали вчити географію, і в підручнику була вечірня, рожево-синя фота Ейфелевої башти в сутінках. Для радянської дитини картинка була буржуазно-розкішною.
Це я до чого: дні катастрофічно короткі і темні, попереду кілька місяців нескінченних сутінок (а пропос - для екзальтоаних емо-підлітків і нова серія вампирячої саги "Сутінки" підоспіла). Витерпіти цей час без поїздок важко, тому їздити все одно, напевно, будемо, але бачити будемо менше. Ну і що - пограймося в нежить, погляньмо на українські міста з точки зору дітей темряви. Тим більш, ми в цьому не піонери.
Найвеселіше нічне місто початку ХХ століття - Ужгород. Під єдиною на всю Корзо елетричною лампочкою грабують, їздять на панах верхи і дами чіпляються маленькими організованими групами до самотніх чоловіків.
( Пропозиції для вовкулак )
Десертом - нещасна церква-фортеця в Сутківцях:
Останній на сьогодні М.Грейм. |
|
|
| З п'ятниці по понеділок... |
[жовтень. 22-е, 2009|06:04 pm] |
...ми з Міком будемо десь тут:
 ну або тут:
Cамі не знаємо де саме, в цьому й кайф безвізового режиму. Який з Хорватією буде ще лише кілька днів. Встигаємо, фух. :о) |
|
|
| З полькою над містом. |
[жовтень. 17-е, 2009|03:19 pm] |
пост з серії "Завтра будет лучше чем вчера". Вчора ми літали над каньйоном і містом, сьогодні вранці проводжали в небо весільних лабухів, і це було КРУТО.
Вранці було сонячно, але вперше цієї осені був заморозок. Квіти на клумбі перед виконкомом почувалися недобре:
( Далі тут )
АЛЬТЕРНАТИВНИЙ ЗВІТ |
|
|
| І про погоду. |
[жовтень. 14-е, 2009|01:30 pm] |
Улашківці таки виявилися цікавими: печерно-мурований монастир на Ясній горі (підйом цілком собі карпатський, захекатися встигнете три рази), костел 1908 р., стара дерев'яна дзвіниця біля нової мурованої церкви, ангел на кенотафі - близнюк знаменитого новоселецького ангела. Серет, да. Природа. Дуже все смачно під золоту осінь пішло. Не дарма про Улашківці писали і Агнон, і Лепкий.
Плюс ізумітєльна, неймовірна мозаїчна зупинка: таких вже не роблять, діамант в колекції. Козак, дівчина, криниця, РИБКИ (!), рука зі смолоскипом, дві щасливі радянські сім'ї - шедевр, шедевр.
Але я тут не так Улашківці рекламую, як кулаки тримаю. Львів вже під снігом. В нас поки сонячно і вітер. А треба, щоб сонячно - і БЕЗ вітру: в кінці тижня довгоочікувана Повітряна фієста, присвячена 225 річниці повітроплавання в Україні. Будуть і зустрічі сонця в небі, і політ весільних лабухів з полькою над містом (лабухів кулі понесуть в спеціальній гондолі), і закладання капсули нащадкам... Тільки б без снігу, тільки б без снігу... Он як позавчора було, чим не кінгівська Нова Англія:
 |
|
|
| Терра наближається, Терра наближається... |
[вересень. 29-е, 2009|06:03 pm] |
Яка в нас новина тижня? Правильно: Терра Героїка ж наближається. Готуймося до зустрічі з правильною реконструкцією. Якою вона буває - в моїй статті про ВІР в Україні.
Мені часом жахливо шкода, що в свій щоденник (це ж щоденник?) я не можу писати те, що реально вразило і сподобалось, якщо воно було не пов'язаним з Україною.
Так, в суботу в самому центрі Москви я і ще кілька сотень людей були свідком, як Д.Мєдвєдєв скакав в дивній шапочці. Довго скакав, вправно. І ноги в нього побриті. Фоток немає - на вході, після подвійного міліцейського кордону і заглядань з ліхтариком мені до сумки мене попередили, що знімати дійство категорично заборонено. Тому Деніса Медведєва, ведучого соліста Большого театру, я під час балету і не фотала.
В неділю ходила на вагнерівського "Лоенгріна". ООООООООООООООООООООООООООООООО!!!!!!!!!!!!!
Сьогодні ж я відвідала головну експозицію Третього московського бієннале сучасного мистецвта в арт-центрі "Гараж". Три години чистого задоволення, яке і порівняти не дуже знаю з чим. Тепер хочу витягнути туди Міка, який по всіх сучасних виставках ходить з презирливою гримаскою, на якій вже написано звичний вирок: "Ма-а-а-азня!" В "Гаражі" зрозуміло, що ой не мазня, що сучасне мистецтво може бути ось таким, приголомшуючим і цікавим. Коли над головою народжуються образи, схожі на монохромного Кандінського, коли кульки-планети б'ються над манежем, а поруч з падаючої водоспадом води складаються слова, коли живі учасниці "космополітичного курячого проекту" пасуться в вольєрі перед фотографіями і чучелами своїх попередниць, коли навколо електрогітар літають пташки-амоні... чорт... амоніли? Амо... Блін, я не ботанік, маленькі такі дуже гарні пташки, менші за горобців, коли є ліжко з невагомістю і дім перестарілих для політичних диктаторів, і невагомий, витончений готичний собор-бульдозер, і скульптури з подвійним змістом, і балканські пісні з ерекцією (там відоінсталіцій теж повно), і заховане в іржавих контейнерах диво-місто зі скляними хмарочосами, і свастика з камуфляжних штанів на фоні картинок Гітлера, Черчіля і Рузвельта, і неймовірний Акрополь з клейкої стрічки-скотчу, і килими з кришечок для пляшок, і ще багато чого цікавого (так, це речення вже перебрало ліміт в сто слів - і я забула, до чого саме вела:)). Коротше, раптом будете в Москві до кінця жовтня - раджу. І Вагнера в Новій опері теж.
Ой, і ще. Для публікації ВЖЕ ОТ ЗАРАЗ треба гарні-прегарні фото озера Світязь. Ась? Є в кого? |
|
|
| В Борщівському краї цвітуть вишиванки. |
[вересень. 13-е, 2009|10:27 pm] |
Ви все правильно зрозуміли: минув тиждень - і в нас черговий випуск, на цей раз програми "Дозвілля патріота". Минулих вихідних фестивалила вся Західна Україна: Рахів, Буськ, Броди, Ворохта, Зарваниця, Вінниця, Заздрість - і Борщів. Правильний вибір був саме Борщів, і ніхто не переконає мене в зворотньому.
( Тінь Сонця куховарить, Антибіотик танцює, Борщів демонструє вищий клас патріотизму. Я їм заздрю. )
АЛЬТЕРНАТИВНИЙ ФОТО-ЗВІТ З БОРЩЕВА
Мій репортаж на Укрінформі.Стаття в "Високому Замку"
 |
|
|
| Святковий концерт |
[серпень. 21-е, 2009|07:38 pm] |
Свято наближається, свято наближається... В свято потрібно бути веселими і радісними. Коли люди веселі і радісні, вони співають. Предки теж співали - тільки в ті благословенні часи ще не було мобілок, з яких можна було послухати улюблену мелодію на жахливому бітрейді з монструальними скрипами, тим самим продемонструвавши свою круть всьому навколишньому світу. І кишенькових радіоприймачів не було. І навіть магнітофонів. Але без музики не сиділи (і не стояли). Виручали високотехнологічні дівайси, які запросто поміщались в кишеню і коштували якісь копійки.
( Закачати архівні mp3 ) |
|
|
| Майстер Брамних Троянд |
[серпень. 17-е, 2009|10:48 pm] |
Ось тут я обіцяла розказати дещо про поняття краси по-галичанськи. Обіцяла - розповідаю.
Калагарівка - дивовижне село. Жодного замку, дерев'яної церкви чи палацу, але ну та й що? От вам самим ще не набридло лише по пам'ятках архітектури їздити? В Калагарівці є щось унікальне і неповторне, куди там фортецям (вони всі якісь сірі, похмурі і з баштами). В Калагарівці є власний тренд. В Калагарівці є міні-мода, в Калагарівці є майстер, роботи котрого впізнаєш одразу - він має свій Стиль і Манеру (як буде цікаво, запитайте мене про Підпилипського Мікеланджело якось). Власний Франс Снейдерс!
В суботу чітко спланований маршрут полетів шкереберть - в Сатанові я побачила лише задок автобуса, на який так поспішала. Тому Сатанів, Калагарівку і Волицю довелось долати пішки. З підсунутого долею лимону досить швидко почав вичавлюватись лимонад: Калагарівка, через яку проїжджала десятки разів, при ближчому ознайомленні виявилась селом з секретом - з Майстром Брамних Троянд.
Вони були усюди: поруч з ну-постривайними клонованими зайцями:
( Впізнаєте руку майстра? )
Калагарівці не поодинокі: за лінком в zvjazkovyi неймовірні шедеври. Особливо з лелеками |
|
|
| Дайджест всякого - про Підкамінь і Вінниччину |
[липень. 23-є, 2009|05:12 pm] |
От ви кажете, Підкамінь, Підкамінь...
Підкамінь - чудове місце. Було. Новий настоятель, колишній зек зі Східної України, не лише дозволяє собі "ботати на фєнє" з екскурсійними групами, але й вбив всіх монастирських тварин :о(. Я в шоці, намагаюся достучатись в якісь вищі інстанції, поки глухо - серед греко-католицького начальства я не знаю нікого, а римо-католики не хочуть зв*язуватись. Дуже неприємний осад від таких новин.
( Далі Онанії і гуси, з Підкаменем не пов'язані ) |
|
|
| Репортаж з життя бабок. |
[липень. 11-е, 2009|07:26 pm] |
Межирів був вчора.
Петрівський ярмарок у Чернівцях буде завтра (якщо ось ця буря, що надходить, не насміється над планами), а поки що маємо лише ( от таке )
Думала, що дует, але знову тріо.
( ще ) |
|
|
| navigation |
| [ |
viewing |
| |
most recent entries |
] |
| [ |
go |
| |
earlier |
] |
| |
|
|
